Виробництво невеликої кількості якогось продукту за власним унікальним рецептом. Крафтове виробництво ще називають ручним. 

В Україні виробляють крафтові пиво, сири, косметику, парфумерію, взуття. Тільки сирних крафтових компаній в Україні понад 150. Популярні крафтові бренди: пивна – «Кумпель», гаманці та аксесуари – BlankNote, кераміка – SaGa Pottery тощо.

«Олександрія», «Герцен Парк», «Старокиївський», «Вишиванка», «Казка», Friendly House – це назви київських житлових комплексів, що зводив «Укрбуд» у 2017 році. Жоден з українських забудовників не працював над такою кількістю нерухомості одночасно. 

На фестивалі «Вибір року – 2018» компанію «Укрбуд» обрали найкращим забудовником Києва. У 2019 році вона увійшла до рейтингу найдорожчих українських компаній за версією журналу «Корреспондент» – її вартість оцінювали в $94,6 млн. 

Але літом 2019 року майже всі будівництва, яких тоді було 26, зупинились. Строки введення в експлуатацію деяких комплексів почали переносити. 13 тис. інвесторів вийшли на мітинг під Офіс президента – вимагали добудувати житло.

Утім виявилось, що «Укрбуд» на межі банкрутства, оборотних коштів не вистачало. Причини дві. Перша – вибори президента, коливання курсу валют та інші несприятливі умови, через які люди почали купувати менше житла. Друга – президент «Укрбуд» Максим Микитась нібито вивів з рахунків компанії 1,5 млрд грн.

Пізніше Микитася звинуватили ще й у тому, що на виділенні квартир для Нацгвардії він присвоїв державні кошти – 81,64 млн грн.  Згодом на президента «Укрбуд» завели кримінальну справу. А 26 недобудов компанії передали іншим забудовникам. Житловий комплекс Sky Avenue добудовує «Інтергал-Буд», Crystal House та «Паркову Долину» – компанія «Строй Сіті Девелопмент», La Manche – компанія Perfect Group. Найбільше – 22 недобудови – передали компанії «Київміськбуд». 

За півтора року «Київміськбуд» здав п’ять житлових комплексів: «Харківський», «Гармонія», «Новомостицький», «Пектораль» і «Сонячна Рів'єра». Житлові квартали, що відійшли до інших компаній, теж продовжують будувати. 

Серія змагань, що охоплює плавання, їзду на велосипеді та марафон. Загальна дистанція складає 226 км. Кожен етап потрібно пройти за певний проміжок часу. Наприклад, пропливти майже 4 км спортсмен має за 2 години 20 хвилин. На всі три етапи відведено 16 годин 50 хвилин. Тільки ті, хто подолав дистанцію за встановлений час, мають право назвати себе Ironman.

В Україні звання Ironman мають тріатлоніст Даніїл Сапунов і банкір Андрій Оністрат. Вісім років тому Даніїл разом із дружиною заснував команду Sapik-Team, де готують любителів спорту до змагань Ironman. Вартість такої підготовки складає більше ніж $2 тис.

Рух, який закликає приймати своє тіло таким, яким воно є. Це стосується зайвої ваги, відношення до гоління та іншого. Завдяки бодіпозитиву деякі світові бренди, зокрема Dove та H&M, відмовилось від надмірної ретуші фотографій. В Україні бодіпозитив підтримують співачки Alyona Alyona й Олександра Зарицька.

Спортивне змагання з плавання. Континентальний заплив через Босфор – єдиний у світі офіційно визнаний заплив на відкритій воді. Він проходить щорічно з 1989 року між Європою та Азією. Задача плавців – якомога швидше подолати відстань у 6,5 км.

У 2021 році українка Ганна Пасічник посіла третє місце в запливі через протоку Босфор. У ньому взяли участь майже 2,5 тис. плавців з 55 країн світу. Ганна подолала відстань за 41 хвилину 20 секунд.

Це історичний рекорд цієї криптовалюти. Після 14 квітня вартість біткойну почала знижуватись.

На початку 2021 року працювало 14,7 тис. ресторанів, кафе та барів – це майже на 20% менше, ніж на початку 2020-го.

Найнижчим він був 7 січня – 23,68 грн, найвищим – 4 листопада: 28,60 грн.

1 млн користувачів – настільки збільшилася українська аудиторія Facebook. Загалом вона склала 14 млн осіб. Аудиторія Facebook Messenger збільшилася на 1,5 млн, загалом ним користувалось 8,7 млн людей.

Це майже на 5% менше, ніж у 2019-му, коли їх відкрили майже 261,7 тис.  За даними аналiтичної cистеми YouControl.

Кількість ІТ-фахівців у місті зросла – з 24 тис. у 2019-му до 26,5 тис. у 2020-му.

Це найкраща позиція за всю історію.

Загалом IT-сфера в Харкові зросла на 24% у порівнянні з минулим роком – у ній працювало 31 тис. осіб.

Кількість користувачів цієї соціальної мережі зросла на 92% у порівнянні з 2017 роком. Понад 30% українських інтернет-користувачів заходили в Instagram хоча б один раз на місяць.

Це найбільша сума за всі роки незалежності, що зібрала українська стрічка. У 2019 та 2020 роках друга і третя частина «Скаженого весілля» також зібрали найбільше серед українських фільмів.

Найнижчим він був 27 серпня – 25,45 грн, найвищим – 28 грудня: 27,94 грн.

Це найвищий рівень безробіття у цьому десятиріччі.

У липні того ж року Facebook став найпопулярнішою соцмережею в Україні. Свою роль відіграло блокування російських соцмереж «ВКонтакті» та «Однокласники».

Найнижчим він був 12 січня – 23,26 грн, найвищим – 26 лютого: 27,24 грн.

З 2017 по 2020 роки жінки зареєстрували на 48,6 тис. ФОП більше, ніж чоловіки. У 2020 році жінок у сфері IT було вже 36%.

Найнижчим він був 9 січня – 15,75 грн, найвищим – 26 лютого: 30,01 грн. Це пiл курсу долара в цьому десятерiччi.

Це найбільше в цьому десятиріччі.

До цього Україна мала набагато нижчі позиції: 145-у у 2011 році та 137-у у 2013-му.

Це єдиний раз, коли ліміт доходу для ФОП знижували. Усього в Україні чотири групи ФОП, вони сплачують єдиний фіксований податок залежно від доходу і групи. 

Натомість реальний курс долара у 2015 році складав 21,8 грн.

Індекс БігМака – неофіційний спосіб з'ясувати, скільки має коштувати долар у певній країні. У 2015 році БігМак в Україні коштував 36,05 грн, у США – $4,79. Якщо 36,05 поділити на 4,79, отримаємо 7,5 – такою мала б бути вартість долара.

У 2015 році Україна перейшла до гнучкого курсоутворення і перестала штучно встановлювати офіційний курс гривні. Наразі це середньозважений курс за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку.

Кількість їхніх підписників сягнула 100 тис. людей у кожного. Серед них: 5 канал, «Телебачення Торонто», «Розетка» та інші.

Зі 137-го вона піднялась на 112-ту сходинку серед 189 країн світу. Це був найбільший скачок за всю історію незалежності. Для цього в Україні провели ряд реформ: спростили створення підприємства, реєстрацію нерухомості, отримання дозволів на будівництво тощо. Крім того, почав діяти новий Митний кодекс.

За даними Державної служби статистики.

За даними аналiтичної системи YouControl.

Повна сума відшкодування за дев’ять років склала 90,5 млрд грн.

З них 22 – з повністю іноземним капіталом.

Рейтинг щорічно складає Світовий банк. Це найгірший показник нашої країни за всю історію. 

Це майже на 4 млн користувачів більше, ніж у 2011-му.

На ці кошти будували аеропорти, дороги, придбали швидкісні поїзди тощо. Кожен турист під час чемпіонату витратив у середньому від 200 до 400 євро. Загалом українська економіка отримала приблизно 1 млрд євро – у п’ять разів менше, ніж витратила.

Таким був курс обміну біткоїна до долара в лютому 2011 року. Це перший стійкий паритет, а в деякі вдалі дні за 1 біткоїн давали менше ніж 1 долар.

Це поставило Україну на перше місце у світі за кількістю податків.

За даними аналiтичної cистеми YouControl.

З початком пандемії багато бізнесів зазнали краху, але не сфера ІТ – вона швидко зростала. Експорт ІТ-послуг приніс економіці України понад $5 млрд. Це найбільший показник серед усіх інших бізнесів в країні.

Серед найвідоміших українських IT-стартапів, наприклад, Go To-U. Це застосунок  для водіїв електромобілів, що допомагає знайти найближчу зарядку і зарезервувати її. Стартап потрапив до світового фонду-акселератора TechStars, де його оцінили у $3 млн. 

Ще один відомий стартап – Reface.ai – застосунок, який змінює обличчя у відео. Із січня його завантажили 70 млн разів, він став стартапом, що найшвидше зростає, 2020 року.

Найбільша ІТ-компанія в Україні EPAM, у якій працює понад 10 тис. спеціалістів, за минулий рік отримала дохід 10,44 млрд грн, де чистий прибуток склав 942 млн грн.

Компанія Visa запустила в Україні зручні перекази – замість номера картки гроші можна переказувати за номером телефона отримувача. Такий сервіс працює між будь-якими банками, які в Visa Direct підключені до сервісу переказу з карти на карту саме за номером телефону. Сьогодні цим сервісом можуть користуватись клієнти «ПриватБанку», «Таскомбанку», «А-банку» та «Forward банку».

«Ощадбанк» разом з Visa запустили рішення для малого бізнесу – «ОщадPAY». Воно працює по технології Tap to Phone by Visa і дозволяє приймати оплату карткою за допомогою смартфона. Єдина вимога – смартфон має працювати на системі Android та мати NFC-модуль. В 2021 року запустили таке ж рішення разом з «ПриватБанк», «Конкорд Банк» та Portmone.

«ПриватБанк» разом з Visa запустили технологію FacePay24 – тепер підтвердити оплату на касі магазину можна не лише PIN-кодом. Технологія дозволяє розплачуватись без готівки, без картки та без смартфона, а лише за допомогою технології, яка розпізнає обличчя. 

«ПриватБанк» разом з Visa запустили цифрові гаманці та токенізовані картки для розрахунків в інтернеті. Вони обробляють персональну інформацію та фінансові операції виключно у зашифрованому вигляді. Це набагато безпечніше для підприємців, які мають онлайн-магазини.

У 2014 році в Україні запустили Visa Checkout. Рішення дозволило усього за декілька кліків розрахуватися за товар смартфоном, «розумним» годинником або через комп’ютер. Для цього потрібно лише раз додати картку до Visa Checkout і зайти у свій акаунт з будь-якого пристрою.

Програму Kyiv Smart City, яка мала зробити столицю «розумним містом», почали втілювати у 2015 році. Для киян запровадили онлайн-чергу, щоб записати дитину в садочок, можливість записатись до лікаря в інтернеті та сервіс петицій. Для безпеки по місту встановили приблизно 5,8 тис. відеокамер із системою розпізнавання облич і номерів автомобілів. 

Разом з «Ощадбанком» Kyiv Smart City запустив іменну «Картку киянина». Нею користуються 800 тис. людей: вони можуть оплачувати комунальні платежі, проїзд, відвідувати музеї та зоопарк зі знижкою.

Перший онлайн-аукціон у системі Prozorro відбувся 12 лютого 2015 року. На ньому закупили клавіатури та комп'ютерні миші для Міністерства юстиції України. Витратити планували майже 9,3 тис. грн, але в підсумку вдалося зекономити майже 2 тис. грн. 

Змінити систему держзакупівель і зробити її прозорою вирішили за рік до цього – це була ідея активістів Революції Гідності. Уже у травні 2014-го вони разом з урядом почали працювати над реформою. 


Тестовий проєкт системиProzorro розробила львівська IT-компанія Quintagroup. Кошти – $35 тис. – надали міжнародні донори та бізнес. Надалі ж систему розробляло державне підприємство за підтримки міжнародних донорів. 

Державні органи купують на Prozorro все – від паперу до виступу артистів на свята. Торги тривають від одного тижня до кількох місяців. 

З 2015 року державні установи провели через систему Prozorro 1,5 млн аукціонів на 2,3 трлн грн. Економія за всі роки сягнула майже 200 млрд грн. 

Найдорожчим «лотом» став ремонт енергоблоку на Слов'янській тепловій електростанції «Донбасенерго» Його планували зробити за 21 млрд грн, але завдяки конкуренції вдалося зекономити понад 2 млрд грн. 

З 1 квітня 2016 закупівлі через систему Prozorro є обов'язковими для центральних органів влади та монополістів, а з 1 серпня – для всіх інших державних замовників.

У 2015 році Міжнародний валютний фонд розширив кредитну програму для України на рекордну суму – до $17,5 млрд. Це був не перший кредит – за рік до цього МВФ надав Україні $4,4 млрд, але ці кошти лише частково закрили діру в бюджеті. 

Проте Україна не змогла використати й половину розширеної позики. По-перше, уряд не виконав 16 пунктів угоди: в Україні не провели податкову реформу, не створили ринок газу тощо. По-друге, Україна у 2015 році оголосила технічний дефолт, оскільки навіть з допомогою Міжнародного валютного фонду не могла виплачувати борги за кредитами. На рахунку МВФ залишилось $10,3 млрд.

За правилами фонду, країна у таких випадках має сплатити не лише відсотки за отриману частину, але й комісію за невикористаний кредит. Але оскільки Україна за допомогою дефолту відстрочила погашення боргу на 2019 рік, виплати призупинили. У 2019 році Україна перерахувала Міжнародному валютному фонду $1,8 млрд, у 2020-му – $1,35 млрд. Цього року країна виплатить фонду майже $1,7 млрд.

Загалом Україна має повернути фонду понад $12 млрд. За роки незалежності ми не позичали кошти у МВФ лише 12 років.

У 2014 році бюджет України зменшився. Через анексію Криму та війну на Донбасі бізнес сплатив менше податків. Грошей на фінансування оборонної галузі не вистачало, тому Україна була вимушена скорочувати витрати бюджету. 

Для пересічних українців держава запровадила військовий збір – 1,5% від заробітку. Натомість зменшила ставку за податком на прибуток для бізнесу – з 25% до 18%, хоча саме цей податок найбільше наповнював бюджет. 

На фоні політичних подій та економічних проблем Україні потрібно було негайно списати суму зовнішнього боргу на 20%, або на $3,6 млрд. Погашення ще $11,5 млрд потрібно було перенести на 2019–2027 роки, коли розмір ВВП України став би більше ніж $125,4 млрд. Це дало б Україні чотири роки, під час яких можна було б відновити економіку та повернутись до сталого зростання ВВП.

Тому 22 вересня 2015 року держава оголосила технічний дефолт – це реструктуризація боргу та його часткове списання. Таке рішення уряду не вплинуло на життя простих українців, але оздоровило економіку країни – найгіршого, повномасштабного дефолту, вдалося уникнути. 

За рік в Україну прийшло $4 млрд від інвесторів – найбільше грошей вкладали у страхові компанії та ІТ. Золотовалютні резерви наприкінці 2016 року зросли більше ніж у два рази, якщо порівнювати з кінцем 2015-го – з $6,4 млрд до $13,4 млрд. 

У 2019 році Україна вперше виплатила $40,75 млн Міжнародному валютному фонду та іншим кредиторам. Повернути борг повністю маємо до 2041 року.

26 лютого 2015 року за долар просили 30,1 грн – на 33,4 % більше, ніж рік тому. Це історичний максимум офіційного курсу долара в Україні. 

Ціни на хліб, яйця та інші соціально важливі продукти зросли на 30%. Вартість бензину за рік збільшилась з 10 грн до 20 грн. Настрої в суспільстві загострювались.

Через це чорний ринок продажу валюти в Україні виріс у 18 разів: люди створювали сайти з оголошеннями про купівлю і продаж доларів та євро. 

Щоб стабілізувати ситуацію, Національний банк спочатку обмежив усі операції з валютою – від переказів за кордон до видачі готівки людям у банках. Згодом перестав штучно встановлювати курс гривні – Україна перейшла від фіксованого до такого, що плаває, курсоутворення. Це мало повернути валюту в банки й обмінники. 

До кінця року курс стабілізували, він становив у середньому 21,8 грн за долар. За словами тодішньої голови НБУ Валерії Гонтаревої, утримати ситуацію також дозволили Мінські домовленості і кредит, який МВФ надав Україні у 2015 році. 

Загалом гривня за 2015 рік знецінилася в півтора раза.

Засновник YouControl Сергій Мільман 15 років працював у логістиці. Мало не щодня його команду підводили посередники – одні зникали, інші з різних причин не привозили товар. Часто Сергію доводилося виводити шахраїв на чисту воду. У 2013 році він звільнився з логістичної компанії та пішов у ІТ-сферу, щоб створити простір з відкритими даними і таким чином боротись з корупцією у країні.

Уже за рік, 22 вересня 2014-го, в Україні запрацювала аналітична система YouControl, що збирає інформацію про українські компанії та підприємців. Заснував її саме Сергій Мільман.

YouControl «тягне» інформацію зі 180 відкритих джерел. Також містить дані про компанії Великої Британії, країн Європейського Союзу, Російської Федерації та Кіпру. Серед установ, що співпрацюють з YouControl, – «Ощадбанк», «Укренерго», «Укртранснафта», Національне агентство з питань запобігання корупції та інші.

YouControl надає безкоштовний доступ до даних журналістам і громадським активістам. Це дозволяє проводити розслідування та викривати корупційні схеми. 

У 2020 році необхідну інформацію на YouControl знайшли 53 млн рази.

Майдан підтвердив бажання українців увійти в Євросоюз. Угоду про членство підписали у 2014 році: 21 березня – політичну її частину, 27 червня – економічну. Повністю угода набула чинності 1 вересня 2017 року. 

За ці роки Євросоюз став головним торговельним партнером України – у 2020 році понад 40% обсягу зовнішньої торгівлі припадало саме на європейські країни. Найбільше Україна експортувала в Європу кукурудзу, пшеницю, ячмінь, цукор, виноградний і яблучний соки, помідори, масло, яйця. У 2020 році ми експортували рекордні 55,2 тис. тонн меду. 

Щоб підтримати економіку України і сприяти втіленню реформ, Євросоюз від 2014 року виділив Україні понад 15 млрд євро грантів і позик. 

Заявку на членство в ЄС Україна планує подати у 2024 році, вступити в ЄС – у 2030-х роках. Але для цього український уряд має виконати ряд вимог: стабілізувати економіку, втілити реформи, побороти корупцію тощо. 

Курс на вступ до Євросоюзу 21 лютого 2019 року внесли до Конституції України – тепер наша країна не може змінити напрям зовнішньої політики.

Від 1999 року в Україні існує спрощена система оподаткування. Її вибирають більшість невеликих підприємств і ФОП. Вони сплачують єдиний податок замість трьох – єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, а з 2014 року ще й військового збору. Спростивши систему, держава намагалась вивести з тіні малий бізнес. 

З 1999 року в Україні було шість видів єдиного податку для ФОП – залежно від заняття й обороту. Але у 2014 році п'яту та шосту групи скасували – їхні функції об'єднали у третю. ФОП третьої групи мали працювати з компаніями, мати оборот до 7 млн грн на рік і платити податок 3% або 5% залежно від того, сплачують вони податок на додану вартість чи ні. 

Третя група підійшла багатьом – від автоперевізників до ІТ-спеціалістів. За даними аналітичної системи YouControl, у 2014 році було 1,8 тис. таких підприємців, а вже за два роки – 143 тис. Зараз це найпоширеніший вид єдиного податку – в Україні діє майже 670 тис. ФОП третьої групи. 

Перукарні, невеликі магазинчики та консультанти оформляють першу групу – їхній річний дохід не має перебільшувати 1 млн грн, вони платять податок 10% від мінімальної зарплати. Такі підприємці не можуть наймати нікого на роботу. 

Податок 20% від мінімальної зарплати та дохід до 5 млн грн на рік мають ФОП другої групи. Такий варіант підходиь кафе та ресторанам, де працюють до десяти людей. Останню, четверту, групу можуть вибирати тільки сільськогосподарські виробники.

Колишня журналістка та керівниця PR-агенції Юлія Савостіна 13 лютого 2013 року заявила в колонці на одному із сайтів, що рік купуватиме товари лише українських виробників.

«Думала, мене вистачить максимум на пів року. Найважчим було знайти звичайні речі – зубні щітки я купувала декілька тижнів, бо в компанії в Харкові не було електронної пошти», – розповідає Юлія.

Савостіна вела блог і щодня розповідала про свої пригоди. За дописами слідкувало приблизно 20 тис. читачів. Її запрошували на телепрограми, самі виробники почали писати їй і пропонувати спробувати свої товари. 

За рік експеримент закінчився. Але Юлія не зупинилась і 28 червня 2014 року провела в Києві перший фестиваль «У пошуках Made in Ukraine». У ньому взяли участь 75 українських виробників. За два дні захід відвідали майже 8 тис. людей. За сім років провели 40 фестивалів Made in Ukraine – їх відвідало понад 2 млн людей. 

У квітні 2015 року в Києві з'явився ще один подібний захід – ярмарок «Всі.Свої». На першому ярмарку свої товари продавали 80 українських виробників, 3 тис. людей відвідали подію. За шість років «Всі.Свої» відкрили онлайн-майданчик і два магазини. Сам ярмарок розділили на п’ять тематичних подій: декор, діти, гастрономія та інше. Загалом, аудиторія бренду «Всі.Свої» зросла до 3 млн людей. 

«До 2017 року українці з радістю купували товари місцевих виробників», – розповідає Аліна Качоровська, співвласниця мережі взуттєвих ательє-бутиків Kachorovska. Вона згадує, що брали навіть не дуже якісні речі, що були дорожчими за імпортні. Проте, у 2021 році ситуація змінилась – маленьким виробництвам знову доводиться конкурувати зі світовими брендами. «Нескінченна любов до всього українського пройшла», – вважає Аліна.

20 лютого 2014 року Російська Федерація окупувала Крим, а 16 березня провела на півострові незаконний «референдум». За два дні Крим «увійшов до складу» Росії. З того часу Україна і світ вважають Крим окупованим. 

Економіка України за сім років окупації втратила приблизно $135 млрд – і це лише доведені втрати. На півострові залишилось майно українських банків на $1,4 млрд, втрати підприємств з видобутку нафти й газу оцінюють у $55 млрд. Активи на $18,5 млрд мали в Криму 20 тис. підприємців. Лише 5,7% з них продовжили бізнес в Україні. 

За декілька місяців після анексії Криму почався військовий конфлікт на сході. Україна втратила контроль над 6% територій, майно й активи на 375 млрд грн. Бізнес залишився без частини партнерів і покупців. Наприклад, група компаній «Ліга» на Донбасі мала 42% клієнтів. 

«У 2002 році ми купили в Донецьку бавовняний комбінат, що вмирав. Вклали $12 млн та оновили його. Там виготовляли більшу частину всіх українських тканин з бавовни. З початком війни ми втратили його», – розповідає Олександр Соколовський, засновник компанії продажу тканин «Текстиль-Контакт» 

Події 2014 року похитнули економіку країни. ВВП у 2014 році впав на 6,5% та ще на 9,8% у 2015 році. Банки лише за рік втратили 53 млрд грн. Кількість експорту українських товарів і послуг на початку 2015 року скоротилася на 30,6%. Менше почали й ввозити товарів – рівень імпорту впав 33,6%. 

Через війну й окупацію понад 1,3 млн українців стали вимушеними переселенцями. Понад 13 тис. людей, за підрахунками ООН, загинули.

З 13 квітня 2013 року в Україні подорожчали нові легкові іномарки з об'ємом двигуна 1–2,2 л – на їх експорт на три роки ввели спецмито. Виняток зробили для двох видів автівок: для дизельних через невеликий попит і для електромобілів, оскільки тоді в Україні майже не було зарядних станцій. 

Власники почали сплачувати податок від вартості машини – від 6,46% до 12,95% залежно від об'єму двигуна. До суми додавали ще 20% податку на додану вартість (ПДВ) й акцизний збір залежно від моделі авто. Наприклад, за автомобіль Skoda Fabia з бензиновим двигуном на 1,2 л українець мав заплатити 32 432 грн, або майже $4 тис. податків.

Іноземні машини подорожчали на 10–15%, за рік їх імпорт знизився на 64%. Політики сподівались, що це розвиватиме українську автомобільну промисловість. Проте додаткові податки ані вплинули на продажі, ані підвищили випуск вітчизняних автівок. На тлі кризи виробництво вітчизняних машин у 2014 році скоротилось на 34%, якщо порівнювати з 2013-м. 

Рішення ввести спецмито критикувала Світова організація торгівлі. Тоді у 2014-му ставки спецмита знизили вдвічі, за рік – ще вдвічі. Але 30 вересня 2015 року Україна все ж таки скасувала спецмито повністю. Це сталось на рік раніше, ніж планували.

Революція Гідності почалася з Євромайдану. 21 листопада 2013 року уряд вирішив відмовитись від Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Увечері цього ж дня на Майдан Незалежності прийшли на мітинг 1,5 тис. людей, що підтримували євроінтеграцію.

У ніч на 30 листопада на Майдані мітингували кілька сотень студентів. Їх побили та розігнали силовики спецзагону «Беркут». Після цього мітинги вибухнули з новою силою. 

Підприємець Сергій Пітік привозив на Майдан теплі шкарпетки та їжу. Усі його друзі теж були там: брали участь в Автомайдані, Автодозорі, будували барикади. 29 листопада, на дев'ятий день революції, Сергій вперше привіз на Майдан генератор та організував кухню – цілу добу підігрівав там воду та їжу.

«Спав тоді мало – вночі возив щось необхідне, а вдень ходив на роботу», – згадує Сергій у книзі «Майдан від першої особи». На підтримку революції він витратив 100 тис. грн. Гроші переказували й інші підприємці. 

У результаті Революції Гідності Україна 21 березня 2014 року підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Проте у країні розпочалась економічна криза. Крим анексували, а на частині Донбасу почалась війна. Курс долару злетів у два рази і продовжив зростати у 2015 році. Доходи населення за рік впали на 17,7%. Дефіцит бюджету у 2014 році збільшився на 5%, якщо порівнювати з 2013-м, і склав 72 млрд грн.

Наприкінці 2012 року компанія Google запустила українську версію сайту YouTube. На той момент третина українських користувачів щодня дивилась там відео.

Сервіс почав орієнтуватись на інтереси української аудиторії та виводити відео блогерів у списки рекомендованих роликів. Це допомогло блогерам ефективніше просувати свої відео. 

Усі, хто має YouTube-канал, отримали можливість заробляти: за 1 млн переглядів почали нараховувати $100–500. Блогер Антон Птушкін, наприклад, розповідає на своєму каналі про подорожі, має 4,95 млн підписників. У середньому кожне його відео дивляться 10 млн людей – тільки на переглядах своїх роликів він може заробляти від $43,8 тис. на місяць. 

Щодня відео на YouTube переглядають 26 млн українців, кожен з них у середньому витрачає на сервіс 55 хвилин на день. Третина саме там дивляться новини та шоу, згідно з опитуванням Internews. Під час першого лодауну популярність YouTube в Україні зросла на 30%.

На проведення Євро-2012 з державного бюджету витратили $5 млрд. Латали дороги, будували стадіони й аеропорти у Львові, Донецьку, Харкові. В аеропорту Бориспіль відкрили термінал D. Міліціонери пішли на курси англійської, ресторани надрукували меню різними мовами. Українські підприємці замовляли в Китаї сувеніри – магніти, шарфики, чашки. А також купляли ліцензії на продаж алкоголю та цигарок – тільки столиця заробила на них 49,5 млн грн. 

На чемпіонат в Україну приїхало 1,8 млн туристів – 85% з них відвідали нашу країну вперше, згідно з опитуванням дослідницької компанії Gfk Ukraine. Національне агентство з питань підготовки до Євро-2012 підрахувало, що кожен іноземець в середньому провів в Україні 3,5 доби та витратив від 200 до 400 євро. 

Готельний бізнес заробив на Євро-2012 на 2 млрд грн більше, ніж мав за весь 2011 рік. У п'яти містах, де проводили матчі, кількість готелів зросла на 114 %. Ніч там коштувала від 80 до 500 євро – подекуди більше, ніж у подібних закладах у Європі. Усе через те, що до чемпіонату українські готелі підняли вартість номерів. Наприклад, вартість номера в «Apart-Hall Панорама» з 800 грн виріс у 4,5 раза – просили 3,7 тис. грн за ніч. 

Загалом Україна заробила на Євро-2012 у п’ять разів менше, ніж витратила – $1 млрд. Але подія дала поштовх туристичному бізнесу в Україні. У 2013 році в Україну приїхало на 1,5 млн більше іноземців. Країною стало простіше мандрувати. Завдяки швидкісним потягам Hyundai, що запустили перед Євро-2012, дорога з Києва до Донецька чи Харкова скоротилась до декількох годин. Раніше вона займала пів доби. 

«Ця подія дуже вплинула на імідж країни, економіку та менталітет людей. Бізнес розквітнув завдяки туристам та іноземним спеціалістам, що приїхали на підготовку до Євро-2012», – розповідає Тарас Середюк, підприємець, засновник мережі ресторанів Mafia.

З 28 травня по 1 червня 2011 року у Києві вперше пройшов фестиваль «Книжковий арсенал». Тоді на майстер-класи, дискусії та інші події прийшло кілька тисяч людей. Книжки продавали приблизно 100 українських видавництв. Проте захід відвідало 30 письменників і митців з десяти країн: фотограф та автор романів Мирон Цовнір з Німеччини, європейський письменник Юнас Гассен Хемірі та інші. 

Наступного року на «Книжковий арсенал» прийшло вже30 тис. відвідувачів, 100 видавців привезли 10 тис. книг. А в березні 2019 року фестиваль відвідала рекордна кількість людей – 57 тис. Тоді український захід на Лондонському книжковому ярмарку визнали найкращим літературним фестивалем року.

За десять років «Арсенал» став найбільшим книжковим фестивалем у країні. У 2021 році літературу там продавали 200 видавництв: «Комора», «Наш Формат», «Білка» та інші. 

«Від самого початку було зрозуміло, що це фестиваль, який стане ключовим у нашій країні», – розповідає Мар’яна Савка, головна редакторка і співзасновниця Видавництва Старого Лева. Її видавництво щороку готує 50–70 новинок для продажу на заході.

Останні два роки на фестивалі проводять конкурс спільно з Одеським міжнародним кінофестивалем – обирають книгу сучасних авторів, яку екранізують. У 2020 році перемогли Гаська Шиян із книгою «За спиною» та роман «Доця» Тамари Горіха Зерня, у 2021 році – Павло Матюша з романом «Кокліко».

6 травня 2010 року вперше у світі з'явились домени сайтів, що закінчувались не латиницею: у Сербії – .срб, Єгипті – مصر. Дозволи видавала міжнародна некомерційна інтернет-організація ICANN. 

Українські компанії почали реєструвати сайти кирилицею з доменом .укр 1 березня 2011 року. В адресі має бути не більше 63 символів кирилицею, у словах можна використовувати апостроф та літери Ґ-ґ, І-і, Ї-ї, Є-є. 

Сьогодні існує приблизно 7,2 млн подібних адрес – найбільше їх зареєстрували у 2011 році. У перші три роки від запуску понад 60% цих сайтів перестало існувати. 

Такі домени не дуже популярні. Хоча адреси сторінок українською мовою легко шукати, вони обмежують аудиторію – повторити назву американці чи, наприклад, французи навряд чи зможуть правильно. Також адреси національних сайтів автоматично перетворюються на знаки латиницею. Якби існував сайт «Україна.укр», після кодування він би виглядав так: xn--80aa2annq7l.xn--j1amh.

«7 ідей для приватних інвесторів», «Будуємо Hilton» – такі заголовки були на обкладинці першого номеру Forbes Україна, що вийшов у березні 2011 року. Це був друкований журнал російською мовою, коштував він 30 грн. Сайт видання запустили через півтора року.

Журнал був частиною Українського медіахолдингу – UMH group, який належав Борису Ложкіну. У червні 2013 року медіахолдинг за $500 млн купив підприємець Сергій Курченко, що був наближений до тодішнього президента України Віктора Януковича. 

Через зміну власника UMH group головний редактор Forbes Україна Володимир Федорин звільнився. «Вважаю проєкт закінченим», – заявив він. Редакцію очолив Михайло Котов. За п'ять місяців 14 журналістів написали колективну заяву на звільнення – за їхніми словами, у новій редакції ввели цензуру та відхиляли теми без пояснень.

Журнал продовжував виходити. Аж поки в українському Forbes не почались проблеми з торговельною маркою. У 2015 році адреса сайту з forbes.ua змінилась на forbes.net.ua. Усе через те, що американський видавничий дім Forbes забрав ліцензію і заборонив видавати журнал. Причина – Сергій Курченко потрапив у санкційний список США. 

Тільки у 2020 році Артур Гранц і Володимир Федорин повернули право видавати Forbes Україна. Видавцем стала їхня компанія «Уяви!». 

Після чотирьох років перерви у травні цього року вийшов перший номер оновленого Forbes Україна. У ньому, зі слів Федорина, у 2,5 раза менше реклами, ніж було в перших виданнях 2011 року. Вартість друкованої версії зросла на 34%, якщо рахувати в доларах. 

У березні 2020 року редакція запустила сайт. Деякі публікації зі старих номерів там доступні для всіх, нові – тільки для підписників. Вартість підписки – 149 грн на місяць або 1499 грн на рік. 

Сьогодні бізнес-журнал Forbes видають у 79 країнах 26 мовами.

Наприкінці 2010 року Майдан Незалежності в Києві заполонили підприємці. Вони мітингували проти нового Податкового кодексу, який мав повністю змінити підхід до оподаткування. В Україні замість чотирьох окремих відрахувань вирішили ввести єдиний соціальний внесок, фіксовану ставку для підприємців замінити податком у 3–5% в залежності від групи єдиного податку та інше. 

Не всі підприємці були до цього готові. Але попри невдоволення бізнесу, 1 січня 2011 року новий Податковий кодекс все ж таки почав діяти. Ще до прийняття цього документу Україна була на першому місці у світі за кількістю зборів – бізнес, наприклад, сплачував 135 різних податків. З новим кодексом нічого не змінилось – у 2011 році кожен підприємець витрачав на сплату зборів у середньому 657 годин на рік. 

Через негативні умови оподаткування для середнього й особливо малого бізнесу зміни в кодекс почали вносити ще до набрання ним чинності. Податок на прибуток для підприємств знизили з 25% до 23%. 

За перший рік у документ внесли 11 поправок і доповнень: залишили спрощену систему оподаткування, прибрали подвійну відповідальність за одне й те саме порушення. 

Результати нововведень бюджет відчув того ж 2011 року – від сплати податків у бюджет надійшло на 89,2 млн грн більше.

У 1990-х українці могли дивитись приблизно десять телеканалів – програми на них виходили за розкладом, але їх не можна було поставити на паузу. Технології продовжували розвивались: люди встановлювали супутникові антени, провайдери проклали кабелі. У 2000-х українці вже мали вибір з декількох десятків каналів. Але дощ, гроза, сніг або сильний вітер – і зображення на екранах рябіло, звук заїдав, картинка пливла. Це був час аналогового телебачення.

У 2016 році Україна почала переходити на цифрове. Його якість не залежала від погоди, а дивитись можна було 32 канали. До того ж сусідні країни вже перейшли на цифровий формат трансляцій, а 57 аналогових трансляторів в Україні могли їм завадити. 

Перехід до цифрового телебачення тривав два роки – аналогове мовлення в Україні відключили 1 вересня 2018 року.

Зараз цифрове телебачення покриває не всю країну – зокрема, на прикордонних територіях сигналу немає. Через це держава планує створити в Україні мультиплекс – набір теле- та радіоканалів, що передаватимуться одним цифровим каналом. Зараз таких каналів в Україні два. Завдяки мультиплексу українці зможуть безкоштовно дивитись 12 цифрових каналів – вони будуть доступними по всій території країни. Проєкт планують закінчити до кінця цього року.

У 2016 році «ПриватБанк» був найбільшим за розмірами активів українським банком. Його відділення та термінали працювали в кожному місті та селі, він випускав третину всіх банківських карток України. У 2014 році Нацбанк визнав «ПриватБанк» системно важливим для банківської сфери країни. 

Але у п'ятницю, 16 грудня 2016 року, 20 млн клієнтів «ПриватБанку» не підозрювали, що їхні гроші знаходяться під загрозою. Банк мав діру в бюджеті – 195 млрд грн, або $7,5 млрд. Ця сума дорівнює бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік. 

Проблеми виникли через шахрайські схеми серед колишніх власників: гроші виводили на офшорні рахунки, замінювали одні папери іншими. Після розслідування міжнародне детективне агентство Kroll назвало банк «фінансовою пірамідою».

Національний банк України не міг дозволити потонути такому «Титаніку», інакше розвалилась би вся банківська система країни. На те, щоб знайти вихід із ситуації, НБУ витратив півтора року. Врешті-решт власникам «ПриватБанку» запропонували продати його за 1 грн Міністерству фінансів – вони погодилися. При такій умові клієнти «ПриватБанку» зберегли свої гроші, але акціонери втратили дохід. 

Щоб врятувати банк від розорення, першого року держава вклала в нього 153,3 млрд грн. Власники установи вже після націоналізації подали позови до суду – нібито угода була незаконною. У червні 2021 року суд визнав націоналізацію правомірною. 

У 2019 році державний «ПриватБанк» заробив 32,6 млрд грн, у 2020 році – 24,3 млрд грн. Того року банк посів 446-е місце серед 500 в рейтингу найкращих світових банків за версією британського журналу The Banker. Сьогодні понад 24 млн українців є клієнтами «Привату». 

Оскільки найближчими п’ятьма роками держава планує зменшити свою долю в банківському секторі, «ПриватБанк» згодом планують продати новим власникам.

У квітні 2016 року в Києві з’явилась організація СУП – Спілка українських підприємців. Її створили 14 бізнесменів, серед них – Владислав Чечоткін, засновник і співвласник компанії Rozetka, Андрій Федорів, власник компанії Fedoriv, Костянтин Магалецький, партнер компанії Horizon Capital, та інші. 

Спілка об'єднала понад 800 компаній, 42% з яких – малий бізнес, 13% – середній. Учасники захищають права бізнесу, хочуть створити у країні комфортний бізнес-клімат і заохочувати українців ставати підприємцями. Вони беруть участь у робочих групах Кабінету Міністрів, Верховної Ради та інших органів влади. 

Підприємцям спілки вдалося ініціювати створення Бюро економічної безпеки та перехід на електронні трудові книжки, розблокувати в Україні ринок кормів тощо. 

Від 2016 року підприємці спілки сплатили 69 млрд грн податків і створили 378 тис. робочих місць. 

Щороку СУП проводить SUP Day Forum – найбільший в Україні бізнес-форум для підприємців. Разом з Американською торговельною палатою в Україні та Європейською Бізнес Асоціацією входить до трійки найбільших спілок підприємців в нашій країні.

45% отримали свідоцтво про народження «Укрпоштою». Наразі послуги єМалятко доступні і для жителів тимчасово окупованих територій.

Наразі це одна з найпопулярніших послуг на порталі.

Згадайте, як після народження малечі ви чи ваші знайомі оформлювали «дитячі» – 41 280 грн, які видають на дитину при народженні. Спершу звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Щоб отримати свідоцтво про народження, принесли туди ксерокопії паспортів і медичну довідку з пологового. Потім пішли до соціальної служби зі стосом копій. І ось, нарешті, маєте віддати всі документи і невдовзі отримати гроші, але у спеціаліста час розписаний на декілька місяців уперед. 

Тепер замість купи заяв і ксерокопій потрібен лише портал Дія, де працює послуга єМалятко. Ходити нікуди не потрібно – подати заяву можна на порталі. 

Курс на безпаперове майбутнє держава взяла 24 серпня цього року. Мета – стати країною, у який найзручніше отримувати послуги. Планують, що замість багатьох паперових документів та черг буде Дія – це перетворить державу на сервіс, який допомагає, а не заважає. 

Зараз Мінцифра розробляє закони про онлайн-послуги та сервіси. Згодом планують запустити електронну систему з усіма реєстрами для влади та бізнесу.

20 серпня український електронний COVID-сертифікат у застосунку Дія визнав Європейський Союз. Щоб його згенерувати, потрібно зробити щеплення двома дозами вакцини, мати в застосунку закордонний паспорт або ID-картку й оформити Дія.Підпис. Інформацію про дати щеплення, назву препарату та інші дані програма «підтягує» з електронної системи охорони здоров'я eHealth. 

Дія може згенерувати два сертифікати: міжнародний і внутрішній. Останні відрізняються за кольором: жовтий сертифікат – для тих, хто прищепився однією дозою вакцини, зелений – для тих, хто отримав дві дози. 

За новими карантинними правилами, у жовтій зоні бізнес зможе працювати, якщо не менше ніж 80% співробітників матимуть жовтий сертифікат. Кого обслуговувати – лише вакцинованих або ж усіх, але з дотриманням обмежень жовтої зони – бізнес вибиратиме сам.

Якщо ж усі співробітники матимуть зелені сертифікати, бізнесу дозволять працювати навіть у червоній зоні. Обслуговувати можна буде лише повністю вакцинованих.

Естонцю Маркусу Віллігу було 19 років, коли він створив компанію із замовлення таксі Taxify. Зараз вона називається Bolt і працює у 35 країнах. Компанію оцінюють у $1,9 млрд. У березні минулого року Bolt посів третє місце в рейтингу Financial Times 1000 в номінації «Найдинамічніші компанії Європи – 2020». А починалося все із 7 тис. євро – це гроші, які батьки Маркуса відкладали на його навчання. 

Щоб знайти подібні до Вілліга таланти серед українських студентів, центр Дія.Бізнес відкрили в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Із грудня 2020 року там допомагають молоді, яка мріє про власну справу. Навчають і консультують на різні теми – від реєстрації бізнесу до підбирання людей.

Мінцифри 2019 року замовила дослідження цифрових навичок українців. Хотіли дізнатись, чи вміють люди купувати і продавати товари онлайн, чи розуміють, що таке цифрова безпека та чи мають взагалі доступ до інтернету. Опитали понад 3 тис. людей. Виявилося, що рівень цифрової грамотності у 53% українців нижче базового. Люди стають жертвами шахраїв у інтернеті, не можуть знайти потрібну інформацію та розвиватись.

Щоб виправити ситуацію, у лютому запустили проєкт Дія.Цифрова освіта. За три роки хочуть навчити цифровій грамотності 6 млн українців. Один з елементів проєкту – портал з безоплатними освітніми серіалами. Зараз їх кілька десятків. У кожній серії є невеликий відеоурок і завдання до нього. Теми різні: від користування комп'ютером до кібербезпеки. Разом з експертами у питаннях розбираються Марія Єфросініна, Ольга Сумська, Василь Вірастюк та інші відомі українці. На навчання на порталі зареєструвались уже майже 800 тис. українців. 

Мінцифри також відкрило 6 тис. хабів цифрової освіти – вони працюють у бібліотеках, школах, університетах і приватних компаніях по всій країні. 

Освітній проєкт у Мінцифрі робили за підтримки бізнесу і громадських організацій.

З 1 липня в Україні можна вільно купувати, продавати або залишати у спадок сільськогосподарські землі. Раніше це було неможливо через мораторій на продаж – державну заборону, яка діяла з 1992 року. 

До відкриття ринку землі Україна входила в шістку держав із мораторієм на продаж землі разом з Північною Кореєю, Венесуелою, Таджикистаном, Кубою та Конго. 

Ринок землі відкривається поетапно: цього року землі зможуть купувати тільки фізичні особи, але перші три роки – не більше 100 гектарів. Підприємства зможуть купувати землю з 2024 року. 

Іноземці, громадяни країни-агресора, компанії, у яких неможливо встановити кінцевого власника, і банки не можуть придбати землю. 

За майже три місяці дії закону вже уклали 20 392 угоди на покупки земель, найбільше – у Полтавській та Київській областях.

Із січня обслуговування в супермаркетах, інтернет-магазинах, на заправках, у кав’ярнях, ресторанах та інших закладах має бути тільки державною мовою – українською. Це за новим законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Лише на прохання клієнта його можуть обслужити іншою мовою. 

За порушення закону першого разу буде тільки попередження, але вдруге – штраф від 5,1 тис. до 6,8 тис. грн. 

Свої скарги українці можуть надсилати мовному омбудсменові, за ними проводяться перевірки. За перші два місяці дії мовного закону надійшло майже 1 тис. скарг про те, що підприємства порушували його.

24 лютого індійською вакциною AstraZeneca від коронавірусу прищепили першого українця – лікаря-реаніматолога Черкаської обласної лікарні Євгена Горенка.

Із червня українські підприємства почали подавати заяви в Міністерство охорони здоров’я, щоб вакцинувати своїх співробітників. Для цього було потрібно понад 50 людей від компанії, які хочуть щепитися. Менше ніж за місяць прийшло майже 1 тис. заяв від компаній.

Улітку почали відкриватися центри вакцинації у великих містах України. Вільно вакцинуватися сьогодні можна й у сімейного лікаря. На сьогодні в нашій країні зареєстровані чотири вакцини: AstraZeneca, Coronavac, Pfizer, Moderna.

IKEA – відома шведська компанія швидкозбірної меблі, кухонної техніки й аксесуарів для дому. Тричі намагалася відкритися в Україні, і все марно.

Перед тим як вийти на наш ринок, представники IKEA навіть ходили по квартирах українців – проводили дослідження. Намагалися зрозуміти, у яких умовах живуть українці і які товари IKEA їм цікаві. 

14 травня 2020 року IKEA почала продавати товари в українському онлайн-магазині. Покупці могли безкоштовно забрати товар в одному з двох пунктів видачі. 

А 1 лютого 2021-го з’явився і перший офлайн-магазин IKEA в Києві. Спершу потрапити до нього можна було тільки через електронну чергу – настільки великим був ажіотаж.

У 2020-му українці стали купувати в інтернеті на 41% більше, ніж роком раніше. Головна причина – світова пандемія коронавірусу. 

Найбільший роздрібний супермаркет країни АТБ за вісім днів відкрив інтернет-магазин і почав доставляти їжу та товари особистої гігієни. У 2020-му обсяг ринку продажів продуктів в інтернеті склав 150 млн грн.

Багато магазинів електроніки та техніки перейшли на маркетплейси – Rozetka, Prom та інші. Сьогодні більшість українців купують в онлайні саме на маркетплейсах і лише 37% – на окремих платформах.

За 2020 рік ринок електронної комерції в Україні досягнув $4 млрд.

У 2020 році в Україні відкрили перші центри підтримки підприємців Дія.Бізнес. У Харкові він з’явився 1 липня, у Миколаєві – 21 жовтня. Звертатись туди за консультаціями можуть місцеві бізнесмени і всі, хто хоче почати свою справу. 

У центрах допомагають зареєструвати компанію, розібратись із податками, розробити бізнес-план тощо. Також там проводять бізнес-заходи з різних тем, наприклад, як збільшити продажі або вийти на міжнародні ринки. 

Центри Дія.Бізнес також працюють в Одесі, Полтаві й Ужгороді. Ще декілька планують відкрити у Кривому Розі, Тернополі, Бучі, Кременчуку та інших містах. У Черкасах Дія.Бізнес відкрила консультаційний стенд. 

Окрім центрів Мінцифра створила портал Дія.Бізнес, де можна отримати безкоштовні онлайн-консультації з понад 60 тем. Ними скористалися вже майже 4 тис. українців. Загалом портал відвідало понад 1 млн людей. У безоплатній онлайн-школі Дія.Бізнес навчаються майже 10 тис. українців. 


З травня 2021 року в Києві працює ще й Офіс з розвитку підприємництва та експорту. Установа допомагатиме підприємцям налагоджувати партнерство із закордонним бізнесом, просувати українські товари в інших країнах тощо.

У лютому 2020 року Міністерство цифрової трансформації почало відкривати в різних містах центри підтримки підприємців Дія.Бізнес. Зараз вони працюють в Одесі, Харкові, Полтаві, Миколаєві, Ужгороді та Черкасах. У Києві такий центр відкрили в КНУ ім. Тараса Шевченка – планують допомагати студентам ставати підприємцями. 

Мінцифри розвиває мережу разом з різними компаніями: Visa, Хуавей Україна, агрокомпанія «Укравіт», Одеський бізнес-клуб тощо. 

У центрах Дія.Бізнес проводять освітні майстер-класи, лекції та інші заходи як для бізнесменів, так і школярів. Там можна отримати консультації щодо податків, просування, розробки продуктів. На онлайн-платформі Дія.Бізнес – знайти поради з тих самих питань і ще 65 додаткових тем. 

«Підприємці сьогодення мають у 10 тис. разів більше переваг, ніж ті, що починали бізнес 30 років тому. У них є більше можливостей отримати знання безкоштовно», – вважає Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції.

Весною 2020 року Мінцифра створила єдиний портал державних послуг Дія. Там онлайн можна зареєструвати чи закрити бізнес, перевірити борги, оформити допомогу з безробіття, зареєструвати місце проживання дитини тощо.

Від початку року по всьому світу фіксують випадки нової коронавірусної хвороби – вона з'явилася в Китаї і швидко почала розповсюджуватися в інших країнах. У березні перші випадки COVID-19 зафіксували в Україні, тому 12-го числа уряд ввів карантин. 

Три місяці українці жили в умовах жорстких заборон: не працювали школи та дитячі садочки, кафе, спортзали, кінотеатри та торговельні центри. Були скасовані авіарейси за кордон і всередині країни, а в міський транспорт можна було потрапити із спеціальним дозволом.  

Багато підприємств постраждали від цього, але деяких із них карантин підштовхнув до розвитку. Так, чернігівська Collar Company, яка випускала товари для тварин, у пандемію виготовила 200 тис. медичних масок і халатів – «дефіцитних товарів». Це дозволило зберегти весь колектив і підприємство.

Під час карантину різко зросла популярність інтернет-магазинів. За березень і квітень український онлайн-бізнес виріс на 100%. За словами Антона Авринського, засновника сервісу доставляння медичних препаратів Liki24.com, першого місяця локдауну стали замовляти в чотири рази більше ліків. Через це його команда працювала практично цілодобово.

2 вересня 2019 року перестало існувати Державне агентство з питань електронного урядування України. Замість нього з'явилось Міністерство цифрової трансформації. У вересні нова команда представила бренд цифрової держави Дія – це екосистема з різних проєктів. Зараз вона містить портал державних послуг і застосунок Дія, проєкт із розвитку цифрових навичок Дія.Цифрова освіта, проєкт із розвитку підприємництва Дія.Бізнес і новий податковий режим Дія City для IT-фахівців. Послугами проєктів щомісяця користуються майже 15 млн українців.

На порталі Дія надають онлайн понад 70 державних послуг – ним користуються 7,4 млн українців. 

У застосунку Дія можна отримати дванадцять послуг. У застосунку відображаються документи – їх одинадцять: ID-картка, закордонний біометричний паспорт, студентський квиток, водійські права та інші. У серпні 2021 року ці електронні документи прирівняли до паперових. Тобто паспорт у Дії мають приймати скрізь: на пошті, у магазині і навіть Верховній Раді. Застосунком уже користуються 6,8 млн людей.

У Дії доступний один із найзахищеніших електронних підписів у смартфоні – Дія.Підпис. Ним можна підписувати будь-який електронний документ, наприклад, згоду на витяг даних щодо щеплення з eHealth.

Щоб знайти слабкі місця у системі застосунку Дія, Мінцифра вже вдруге проводить конкурс BugBounty. ІТ-фахівцям пропонують виявити вразливості у копії застосунку Дія. Призовий фонд – 1 млн грн, взяти участь може будь-який ІТ-спеціаліст в незалежності від досвіду. 

З допомогою BugBounty Мінцифра хоче протестувати, чи без помилок працює Дія.Підпис, чи легко поділитись у застосунку документами або створити їхні копії. Винагороду ІТ-фахівцям розділять залежно від складності вразливості: тим, хто виявить прості помилки, заплатять $200–250, тим, хто знайде критичні, – $4,1–4,5 тис.

Наприкінці року президент анонсував програму «Доступні кредити 5-7-9%», яка стартувала у 2020 році.

«ПриватБанк», «Ощадбанк», ПУМБ, «Альфа-Банк» та інші банки, які брали участь у програмі, почали видавати кредити зі зниженими ставками. Частину ринкової ставки компенсувала держава. Кредити видавали на розвиток малому та середньому бізнесу. Розмір ставки залежав від обороту підприємства та кількості робочих місць. Максимальна сума кредиту – 1,5 млн грн.

Деякі підприємці розкритикували програму через високий відсоток від суми кредиту, який вони мають внести. Але за рік існування програми банки видали понад вісім тисяч кредитів на суму 19,7 млрд грн.

Український сервіс Grammarly залучив $90 млн інвестицій і став першим у нашій країні «єдинорогом» – компанією з оцінкою, вищою від $1 млрд. На той момент у всьому світі було лише 500 «єдинорогів», сьогодні їх 736. 

Grammarly – це онлайн-сервіс, заснований на штучному інтелекті. Він перевіряє граматику листів англійською мовою, а ще підбирає тон тексту і робить лист більш захопливим і чітким. Крім цього, Grammarly визначає, яку реакцію текст призведе на читача.
Компанію Grammarly заснували у 2009 році в Києві, прибутковою вона стала за два роки. Сьогодні в команді працює понад 500 людей – в офісах Сан-Франциско, Нью-Йорка, Ванкувера та Києва. Цього року Grammarly увійшла в першу п’ятірку українських ІТ-компаній до 1000 людей, які люблять співробітники. Наразі щодня сервісами компанії користуються 30 млн людей по всьому світу.

У лютому прийняли закон «Про валюту і валютні операції». «Тепер буде працювати принцип “що не заборонено, то дозволено”. Більше не буде тотального контролю валютних операцій», – казав Олег Чурий, заступник голови Нацбанку. 

У народі закон прозвали «безвізом для капіталу». Після його прийняття відразу значно зросли обсяги деяких операцій. 

Наприклад, банки України у 2019-му продали на 47% більше валюти на міжбанківських торгах, ніж роком раніше. А клієнти банків – юридичні та фізичні – продали іноземної валюти на 24% більше.

У 2016-му українська економіка почала зростати, що тривало 12 кварталів поспіль – це найдовший період з 2008 року. У 2018-му реальний валовий внутрішній продукт України зріс на 3,3%, тоді як за прогнозом очікували 3,1%, а в бюджет країни заклали 3%. 

Зростали і зарплати – на 9,7% за 2018 рік: із середньої зарплати 6 273 грн у 2017-му до 7 810 грн.

Лазівка в законодавстві дозволила українцям масово ввозити з-за кордону вживані автомобілі і не сплачувати за них мито. Такі авто прозвали «євробляхами» – через реєстрацію в Європі. Там їх можна було купити набагато дешевше, ніж аналогічні в Україні. Тільки от власники «євроблях» за документами не були власниками своїх авто, а їздили на них за довіреністю.

Коли кількість «євроблях» у країні стала обчислюватися сотнями тисяч, влада взялася за цю проблему. Верховна Рада прийняла закон, який зобов’язував власників таких авто оформляти їх на митниці. Перші пів року для цього діяли пільгові умови, а надалі закон передбачав величезні штрафи.

Після прийняття закону почалися масові протести, через які введення штрафів декілька разів переносили. У квітні цього року депутати знизили штраф за незаконне перебування авто в Україні – зі 170 тис. грн до 8,5 тис. грн. Після сплати штрафу можна або вивезти авто за кордон, або розмитнити його в Україні.

3 вересня у столиці приземлився літак першого регулярного рейсу Ryanair Берлін – Київ – Берлін. Він був заповнений на 96%.

Після майже двох років перемовин найбільший бюджетний авіаперевізник Європи розпочав регулярні рейси в Україну. Одразу із двох міст – Києва та Львова – відправилися літаки у 16 напрямках у сім країн Європи. 

Сьогодні Ryanair працює із п’ятьма аеропортами нашої країни. Середня ціна квитка авіакомпанії – приблизно 40 євро за рейс.

Український бізнесмен Євген Черняк запустив YouTube-канал Big Money, який швидко набрав популярності. До Черняка стали приходити найвідоміші люди: Олександр Онищенко, Андрій Оністрат, Сергій Ребров, Гарік Корогодський та інші.

Big Money – канал для тих, кого цікавить бізнес. На сьогодні він має 800 тис. підписників і майже 80 млн переглядів. 

Ще один YouTube-канал про бізнес – Fedoriv Vlog українського маркетолога Андрія Федоріва.Сьогодні там приблизно 300 тис. підписок і 28 млн переглядів.

«Велика риба з Олександром Колбом» – канал директора маркетингового агентства Promodo Олександра Колба про ІТ-підприємництво. 

«Унікальністю каналу є те, що ми говоримо про дві речі: бізнес та особисте. Якщо робити фокус тільки на ІТ-сферу, то в Україні це буде невелика аудиторія», – наголошує Колб. Сьогодні в нього майже 40 тис. підписників і 6 млн переглядів.

6 березня три українські компанії – «Київстар», Vodafone і lifecell– витратили за один день 5,4 млрд грн. Вони купили на державному аукціоні частоту 1800 МГц, на якій потім розгорнули мережу 4G. 

Уже 30 березня зв’язок четвертого покоління з'явився в найбільших містах України: Києві, Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, Львові, Полтаві, Сумах, Івано-Франківську, Чернівцях, Одесі та Херсоні.

За три роки з моменту запуску нової технології абоненти «Київстар» стали використовувати у три рази більше інтернет-трафіку – у середньому понад 6 гігабайтів на місяць. Доступ до 4G сьогодні мають понад 16 тис. населених пунктів України. Торік мережа з'явилася в метро.

Сьогодні близько 15 тис населених пунктів знаходяться в зоні покриття швидкісного інтернету Vodafone. У травні завершили пуск 4G в метро Києва.

У 2018 році українці одночасно відсвяткували День вишиванки та появу сервісу Apple Pay. Користувачі соцмереж раділи, що тепер зможуть розраховуватися в магазинах смартфонами та годинниками Apple. «ПриватБанк» став першим банком в Україні, який запустив ApplePay.

За перші три місяці роботи сервісу його підімкнули понад 65% українців зі смартфонами iPhone. Сьогодні приблизно 9 млн українців користуються Apple Pay.

Виробництво невеликої кількості якогось продукту за власним унікальним рецептом. Крафтове виробництво ще називають ручним. 

В Україні виробляють крафтові пиво, сири, косметику, парфумерію, взуття. Тільки сирних крафтових компаній в Україні понад 150. Популярні крафтові бренди: пивна – «Кумпель», гаманці та аксесуари – BlankNote, кераміка – SaGa Pottery тощо.

З 1 листопада 2017 року в Україні запрацював сервіс безконтактної оплати Android Pay, який потім змінив назву на Google Pay. Україна була 15-ю країною у світі, де він з'явився – після США, Великої Британії, Сінгапуру, Австралії та ще декількох. 

«Одна із країн випала зі списку, і ми запропонували ввести сервіс у нас. Домовилися, що зробимо це просто в рекордні терміни – за місяць», – розповідає Єгор Аветисов, керівник напряму інновацій «ПриватБанку».

Власники смартфонів на платформі Android отримали можливість оплачувати ними покупки і проїзд у транспорті. Для цього стало потрібно просто розблокувати телефон і прикласти до термінала. З липня 2020 року клієнти «ПриватБанку» можуть розплатитись за допомогою Google Pay в інтернеті.

У 2015 році IT-волонтери створили в Україні портал державних послуг iGov – він мав допомагати боротися з корупцією і підвищувати ефективність роботи чиновників. Один із засновників порталу – бізнесмен Дмитро Дубілет.

У грудні 2016 року на iGov запровадили нову послугу – підприємці змогли відкривати та закривати ФОП, а також вносити зміни в дані про напрям роботи. 

Після цього підприємцю протягом 10 днів потрібно було звернутися в податкову службу – подати ліквідаційні звіти й остаточно закрити ФОП. 

Зі слів Дмитра Дубілета, команда поспішала запустити послугу через законопроєкт, який мав з дня на день підписати президент. Згідно з документом, з 1 січня 2017 року сплачувати єдиний соціальний внесок мали навіть ті підприємці, які не мали прибутку. 

«Зараз президент підпише закон і усі підприємці платитимуть ЄСВ 704 грн, навіть якщо вони не працюють. Піде масове закриття ФОП», – писав Дмитро у Facebook. 

Президент закон підписав, і підприємці почали закривати ФОП на iGov. За 2017 рік кількість ФОП лише третьої групи зменшилась більше ніж на 100 тис. – зі 143 тис. до
40 тис.

Раніше між станціями метро «Дорогожичі» та «Лук'янівська» в Києві було 25 гектарів промзони – колись там знаходився мотоциклетний завод. 

У 2016 році на цій території почали будувати перший в Україні інноваційний парк UNIT.City. Відкрили його у 2017 році. У технопарку розташувалися бізнес-кампуси, конференцзали, R&D-центри, коворкінг, спорткомплекс, зони відпочинку. Також є ресторани, паркувальний майданчик і зарядна станція для електромобілів.

Першою в UNIT.City оселилась безкоштовна школа програмування UNIT Factory. Згодом приєдналась компанія – виробник електробайків Delfast, команда сервісу вигідних подорожей tripmydream, цифрова лабораторія швидкого 3D-прототипування FabLab Fabricator. Зараз вони працюють поряд із 110 компаніями. 

У технопарку є майданчик, на якому проводять заходи. У вересні 2021 року там відбувся міжнародний економічний саміт U Tomorrow Summit на 3 тис. учасників. 

Домінік Піоте, генеральний директор технопарку, називає UNIT.City місцем народження інновацій.

«Його часто порівнюють із Кремнієвої долиною. Але UNIT.City – це більше ніж просто місце на карті. Це нова платформа для підтримки та розвитку ідей і талантів України», – каже Домінік. 

За п’ять років у UNIT.City планують залучити 15 тис. резидентів і 3 тис. студентів, відкрити десять R&D-лабораторій та 1,5 тис. місць у коворкінгах. 

До 2025 року проєкт повинен перетворитися на місто в місті – уже завершується будівництво першої черги житлового кварталу UNIT.Home. Засновник проекту - український підприємець Василь Хмельницький. В проект вже залучено понад 150 млн євро інвестицій.

Зранку 11 червня в міжнародному аеропорту Бориспіль зібрались фанати української збірної з футболу – гравці летіли до Фінляндії та одними з перших скористались безвізом. Того дня у країни Євросоюзу полетіли 52 тис. українців – перші люди перетинали кордон уже опівночі. 

Безвіз дозволив українцям вільно подорожувати до країн Євросоюзу, а також до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії і Швейцарії, які належать до Шенгенської зони, але не є членами ЄС.

За три роки безвізу українці 49 млн раз подорожували до Європи. Після оголошення карантину прикордонники перестали наводити статистику. До пандемії українці найчастіше їздили до Польщі, Угорщини, Румунії і Словаччини. 

За перший «безвізовий» рік Державна міграційна служба видала 2,3 млн біометричних паспортів, за чотири роки – 14 млн. Український паспорт стрімко зріс у Глобальному рейтингу: якщо у 2017-му він був на 104-му місці, то у 2021-му посідає 37-у позицію.

У 2017-му з'явилося онлайн-видання MC.today. Його власники – Віра Черниш і Тімур Ворона.

Зараз на сайті MC.today щомісяця майже мільйон відвідувачів і приблизно 1,5 мільйона переглядів статей. У команді проєкту понад 30 людей.

У серпні цього року MC.today стало частиною медіагрупи Creators Media Group Віри Черниш і Тімура Ворони. До неї також входить Highload.today – медіа для тих, хто пише код, іITC.UA – медіа про технології. Сукупна місячна аудиторія трьох видань – 4 мільйони користувачів і 12 мільйонів переглядів статей.

З 1 листопада 2017 року в Україні запрацював сервіс безконтактної оплати Android Pay, який потім змінив назву на Google Pay. Україна була 15-ю країною у світі, де він з'явився – після США, Великої Британії, Сінгапуру, Австралії та ще декількох. 

«Одна із країн випала зі списку, і ми запропонували ввести сервіс у нас. Домовилися, що зробимо це просто в рекордні терміни – за місяць», – розповідає Єгор Аветисов, керівник напряму інновацій «ПриватБанку».

Власники смартфонів на платформі Android отримали можливість оплачувати ними покупки і проїзд у транспорті. Для цього стало потрібно просто розблокувати телефон і прикласти до термінала. З липня 2020 року клієнти «ПриватБанку» можуть розплатитись за допомогою Google Pay в інтернеті. 

Раніше фізичні особи – підприємці могли не сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ), якщо не мали прибутку. Але з 1 січня 2017 року вони повинні були платити його в будь-якому випадку – по 704 гривні на місяць. Так вирішили депутати Верховної Ради. 

Сюрпризом для підприємців стало те, що від моменту підписання закону президентом до початку його дії пройшло всього три дні. Через це виникли величезні черги з охочих закрити ФОП. 

Більшість із них були власниками так званих «сплячих ФОП», які давно фактично не працювали. За перші кілька місяців 2017 року в Україні їх закрили понад 300 тис.

У 2016-му українська співачка Джамала перемогла на Євробаченні у Стокгольмі, тому наступного року міжнародний конкурс прийняла наша країна. За це право боролися декілька міст, а у фіналі залишилися три – Київ, Одеса і Дніпро. 

Перемогла столиця: у Дніпрі виявилося замало готелів, в Одесі була не відремонтована злітна смуга аеропорту. Також причинами відмовити цим містам стали близькість Одеси до Придністров’я, а Дніпра – до лінії зіткнення на фронті.

Загалом з 1 по 14 травня в Київ приїхало приблизно 20 тис. іноземних туристів і 40 тис. внутрішніх.

Туристичний бренд України Ukraine NOW розробили в Banda Agency. Влада замовила його, щоб використовувати в маркетингових кампаніях і привернути увагу іноземних інвесторів і туристів. 

Основний логотип бренду поєднує назву країни зі словом NOW. Розробники пояснили, що слово «зараз» говорить про те, що найважливіші зміни в Україні відбуваються саме тепер. Жовтий колір підкреслює головний меседж – «зараз», синій символізує нове та важливе. 

Логотип викликав безліч обговорень у соцмережах серед українців. Попри те бренд Ukraine NOW отримав низку нагород, серед яких премія Red Dot Design Award 2018.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

Український інтернет-банкінг, який працює тільки на мобільних пристроях. monobank створили у 2017 році Олег Гороховський, Михайло Рогальський і Дмитро Дубілет. Першого року банк переміг у номінації «Найкращий український FinTech-стартап» та отримав нагороду PaySpace Magazine Awards. Для роботи monobank використовує ліцензію «Універсал Банку», що входить до групи ТАС.

Зараз monobank обслуговує понад 4 млн клієнтів, а показник щоденно активних користувачів сягає відмітки в 1,3 млн. Загальна сума виданих банком кредитів перевищила 4 млрд грн. 

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

Spell пропонує покупцям бельгійський шоколад ручної роботи. Бренд у 2016 році заснували підприємці Віталій Іванов, Антон Рубан та Алексіс Анцюнас. 

На старті підприємці вклали у бізнес приблизно $30 тис. Сьогодні крафтовий шоколад Spell є в магазинах багатьох роздрібних мереж, таких, як «Сільпо», «Фоззі», «Фора», «Мегамаркет», «Метро», «Новус», «Велмарт», «Велика кишеня». Компанія охоплює 9% ринку преміумшоколаду. У 2020 році виторг Spell збільшився втричі у порівнянні з 2019-м і становив 33 млн гривень.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

Національна мережа пекарень, яка пропонує свіжовипечені круасани з начинками: м'ясом, лососем, оселедцем, моцарелою тощо. Перший заклад відкрили у 2015 році у Львові Юрій Загородний, Орест Печенко та Євген Галицький. Підприємці розвивали мережу за принципом франчайзингу. 
Попри карантин, у 2020-му вдалося відкрити 23 нові пекарні, збільшивши мережу закладів до 122. Lviv Croissants працюють в 44 містах України, найбільше – у Львові та Києві.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

Перший G.Bar відкрився при сервісі оренди одягу Oh My Look! у 2015 році. Його засновниці Лєра Бородіна та Сабіна Мусіна задумали G.Bar як б’юті-зону, де кожна дівчина могла б доповнити свій образ макіяжем і зачіскою. Ідея виявилася вдалою, і за рік невеликі окремі заклади почали відкривати по всій Україні. 

Сьогодні G.Bar – це 34 б'юті-бари у 10 країнах світу: Казахстані, Словаччині, Польщі, США, ОАЕ та інших.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

Першу кав'ярню Aroma Kava відкрили у 2014 році в Харкові. За п'ять років компанія працювала вже у 20 містах України. 

Наприкінці 2018 року Aroma Kava приєдналася до складу групи компаній «Ліга», у яку входять «Ліга:Закон» і Ligamedia. А минулого року бренд вийшов на міжнародний ринок – перша закордонна кав'ярня відкрилась у Мінську. 

Зараз мережа налічує 350 кав'ярень у 45 містах України. У компанії говорять, що бариста Aroma Kava готують понад 1 млн чашок кави на місяць.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

Shafa – сервіс купівлі і продажу жіночих, чоловічих, дитячих брендових речей, товарів для дому, косметики, дитячих товарів у хорошому стані. Його місія – розвивати культуру свідомого споживання. Shafa заснували у 2013 році Антон Єрмоленко й Ігор Гуменюк. Уже за 6 місяців після запуску на сервісі зареєструвались перші кілька тисяч користувачів. За три роки їх стало 270 тис., ще за два – 425 тис. У перші пів року 2019-го на Shafa продали речей на 213 млн гривень.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

У листопаді 2011 року Володимир Боровик створив сервіс Megogo – онлайн-кінотеатр з легальним контентом, де можна дивитися відео, ТБ і слухати аудіо. Спочатку він мав лише вебверсію, а вже у квітні сайт адаптували для перегляду відео на мобільних пристроях. Згодом з'явився перший застосунок для Smart TV. 

З 2016 року компанія почала виробляти власний відеоконтент, транслюючи культурні і спортивні події. Megogo – найбільший відеосервіс у Східній Європі, на місяць на сайт заходять більше ніж 55 млн осіб із 15 країн. У бібліотеці сервісу приблизно 90 тис. годин контенту.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

В «Еко-Лавки» чотири засновники. Вона пропонує клієнтам продукти, екозасоби для догляду за будинком, натуральну косметику. Перший магазин відкрили у 2011 році, за рік компанія запустила франшизу. Зараз у мережі понад 97 магазинів в Івано-Франківську, Кременчуку, Маріуполі, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Черкасах, Дніпрі та інших містах. Найбільше – в Києві. У планах засновників «Еко-Лавки» – вийти на закордонні ринки.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

Сервіс пошуку спеціалістів для побутових і бізнес-завдань. Його створили у 2012 році підприємці Роман Кірігєтов та Олександр Юр'єв. Спочатку інвестували у проєкт власні гроші, потім взяли участь у бізнес-акселераторі EastLab – це допомогло залучити $20 тис. інвестицій.

У 2015 році «Кабанчик» придбала компанія Prom.ua (EVO), на той момент річний оборот сервісу перевищував 3 млн грн. 

У 2019 році українці замовили через «Кабанчик» послуг на 849 млн грн – на 52% більше, ніж у 2018 році. Сьогодні сервіс працює у всіх великих містах України, а також у Білорусі та Казахстані.

Які ще 49 українських брендів виникли в 2010-х? Читайте в нашій статті.

Та дiзнайтесь про 10 українських брендів, які підкорили світ.

Сервіс для проведення відеоконференцій. Одночасно до однієї відеозустрічі можуть приєднатися до 100 людей. Під час пандемії та локдауну більшість робочих та особистих зустрічей стали проводити онлайн. Через це у 2020-му році дохід Zoom зріс на 326%. Уперше в історії компанії він склав $1 млрд.  

Прогнозують, що у 2021 році річний виторг компанії сягне $4 млрд. Наразі в Zoom майже 505 млн користувачів по всьому світу. Також він потрапив у список 100 найвпливовіших компаній журналу Time за 2020 рік.

Програми, що автоматизують спілкування з користувачами. Наприклад, людина робить заявку на замовлення, а бот відповідає за заданим сценарієм. Чат-боти можуть «спілкуватись» і виконувати замовлення протягом 24 годин.

За даними SalesForce, 69% користувачів по всьому світу надають перевагу спілкуванню з ботами. Боти можуть допомагати в різних сферах: від продажу товарів до надання консультацій щодо бухгалтерії. Чат-бот запустила навіть українська податкова. З допомогою електронного сервісу InfoTAX у Telegram і Viber ФОП можуть подивитися свої дані про сплату податків.

Створення чат-бота за індивідуальними параметрами коштує від $3 тис. 

Метод навчання, який допомагає досягти певної цілі у професії чи особистому житті. Коуч-тренер направляє, консультує та ділиться власним досвідом. Один з найвідоміших коучів у світі – американець Тоні Роббінс. Його статки оцінюють у $600 млн. 

Аналітики Pro-Consulting з’ясували: в Україні діють понад 1 тис. приватних тренерів і консультантів, а також 150 коуч-компаній.

У 2018 році в Україну прийшов формат «усе за один євро». Першим таким закладом стала сідерія «Білий налив» Діми Борисова, де можна придбати келих вина, устрицю, хотдог або порцію мідій по 33 грн за кожну страву.

Їхнє завдання – цікаво розповісти про продукт, не нав'язуючи його. Приклад – нативна реклама в медіа. Вона органічно вписується в контекст видання чи каналу і не викликає відрази в читачів. Обсяг українського ринку медійної нативної реклами у 2018 році склав 5,2 млрд грн.

У соцмережах з’явився новий формат реклами– рекомендація блогера. Він рекламує той чи інший товар і подає це як пораду від себе. Так блогери впливають на своїх підписників. Обсяг світового ринку інфлюенс-реклами у 2020 році склав $10 млрд.

Сервіси, з допомогою яких можна отримати додаткову освіту онлайн. На таких платформах проходять курси з маркетингу, HR, продажів, фінансів, підприємництва, основ програмування тощо. 

Найпопулярнішими платформами є Laba, що працює з 2015 року, та Prometheus – з 2014-го. Вони співпрацюють із провідними викладачами України і світу з різних сфер. Середня вартість курсу становить $270, але є і багато безкоштовних курсів.

Готель для бюджетних мандрівок, де можна зняти ліжко в загальному номері. Туалети, душові та кухні в хостелах спільні. Бувають номери чоловічі, жіночі і змішані. Колівінг – це формат спільної оренди житла, коли людина знімає окрему кімнату в 3–4-кімнатній квартирі, але кухню, зони відпочинку та інші локації ділить із сусідами.

В Україні хостели почали активно з'являтися під час підготовки до Євро-2012. Ціни в київських хостелах варіюються від 260 до 500 грн за ніч у кімнаті на вісім осіб. Колівінг – альтернатива гуртожиткам. Як правило, так орендують житло студенти та молоді люди.

Шахрайський сайт, який виманює реквізити платіжних карток. Часто такі сайти повністю копіюють реальні вебресурси, різниця може бути лише в одному символі чи літері. Коли на фішинговому сайті людина вводить особисті дані, вони відразу потрапляють до аферистів.

За 2020 рік Google виявив понад 2 млн фішингових вебсайтів. Це рекордна кількість за останні 10 років.

Такі навушники з'єднані із джерелом звуку без допомоги дротів, здебільшого через Bluetooth. 

На першому місці за продажами – пристрої компанії Apple, на неї припадає 26,5% світового ринку бездротових навушників. На другому – Xiaomi із часткою в 9,1%, потім йде Samsung – 8,8%.

Соціальна мережа для пошуку і встановлення ділових контактів, яку запустили у 2003 році. Станом на 2021 рік у LinkedIn зареєстровано понад 774 млн користувачів, з них майже 2,5 млн українців. Здебільшого це люди зі сфери IT, маркетингу та дизайну.

LinkedIn містить понад 30 млн вакансій з усього світу. Саме тому 90% рекрутерів використовують платформу як ресурс для пошуку та наймання співробітників. В Україні LinkedIn – один з найпопулярніших каналів, де шукають роботу ІТ-спеціалісти. У 2020-му з допомогою платформи її знайшли 14,1% людей.

Технологія, що дає можливість обмінюватись даними між смартфонами та безконтактними платіжними терміналами на відстані приблизно 10 см один від одного. Завдяки NFC-чипам можна швидко оплатити товар чи послугу гаджетом. 
Чип передає дані банківської картки покупця іншому чипу, який встановлено, наприклад, у POS-терміналі магазину або у зчитувачі на турнікеті метро. Обмін даними триває 1–2 секунди, після чого проходить оплата.

Доповнена реальність. Ця технологія додає в реальний світ цифрові об'єкти. Наприклад, на екрані телефона на картинку з камери накладається зображення тигра. На відміну від віртуальної, доповнена реальність не створює новий світ, а лише доповнює той, що існує. AR-пристрої – цеокуляри Google Glass, мобільні телефони, на які встановлюють спеціальний застосунок, тощо. 

Можливості AR використовував український бренд 3D-пазлів Ugears. Клієнти могли ще до придбання побачити, як виглядатиме зібраний набір. Або запустити мобільний застосунок Ugears, навести камеру на вже зібрану модель і подивитися, як механізм застосовують у реальному житті. Наприклад, годинниковий механізм перетворювався на міський годинник на вежі.

Наручний годинник з додатковими функціями від компанії Apple. Він поєднує функції фітнес-трекера і смартфона. Apple Watch з'явився у продажу у квітні 2015 року і швидко набув популярності. 

У 2019 році Apple продала більше годинників, ніж усі швейцарські виробники разом узяті – 31 млн штук. Мінімальна вартість Apple watch в Україні – $250.

Сервіс, що надає користувачам безперервний доступ до фільмів, програм і музики за певну плату. Найпопулярнішими стримінговими сервісами у світі є Netflix, HBO, Megogo тощо. Вони працюють за єдиним принципом: потрібно вибрати тарифний план і оплатити підписку. 

Netflix та Amazon в Україні доступні з 2016 року. Вартість підписки Netflix для українських глядачів складає від 8 до 12 євро на місяць. 

У 2017-му власний стримінговий сервіс запустила й компанія Apple. На відміну від решти, Apple TV+ пропонує перегляд контенту в оригіналі з українськими субтитрами.

Один з перших і найбільших інтернет-магазинів у світі. Це також другий за величиною роботодавець у Сполучених Штатах. Наразі в компанії працюють більш як 1 млн співробітників. На Amazon можна купити будь-що: від книжок до техніки і хмарних технологій. 

У 2019 році компанія стала найдорожчою у світі, її вартість оцінювалась майже у $800 млрд. Наразі власні філії Amazon відкриті в 14 країнах світу, але української версії Amazon поки що немає. 

У 2021 році компанія шукала менеджера по роботі з корпоративними клієнтами зі знанням української мови. Його обов'язки – впроваджувати хмарну платформу Amazon Web Services (AWS) в українські компанії. Він мав працювати з офісу в Мюнхені.

Електронні пристрої, що дозволяють виміряти серцевий ритм або активність людини. Пульсомір заміряє пульс і може записувати його для подальшого аналізу. Здебільшого пристрій використовують спортсмени під час тренувань і змагань. 

Крокомір допомагає простежити, яку кількість кроків і відстань людина пройшла за день, місяць або рік. Часто програми-крокоміри вже закладені в базові функції смартфонів, але їх можна купити й окремо. Такі браслети ще називають фітнес-трекерами. 

В Україні бум на фітнес-трекери настав під час пандемії. У 2020 році їх продали майже 2 млн штук, це на 12% більше, ніж торік.

Телевізор із вбудованим доступом до інтернету. На ньому можна дивитись традиційні телевізійні канали, а ще під'єднати до нього YouTube, Netflix, Amazon або інші стримінгові сервіси, спілкуватися у скайпі та соцмережах, грати тощо.

У 2021 році власниками смарт-ТВ стали майже 100 млн людей по всьому світу. Найпопулярнішою торговельною маркою в цьому сегменті є Samsung.

Технологія, з допомогою якої можна надрукувати на 3D-принтері реальні предмети на: від їжі до людських органів. 

У 2018 році українець Олександр Святов, який лишився частини великого пальця правої руки, самостійно надрукував його протез. На розробку 3D-моделі протеза він витратив пів року та $200. А в серпні 2021 року в селищі Недригайлів почали друкувати 3D-будинок. Це пілотний проєкт сумських IT-спеціалістів.

Технологія, що дозволяє визначити людину за її індивідуальними фізичними властивостями. Здебільшого за відбитками пальців, рідше – за формою долоні, сітківкою ока, звуковим коливання голосу тощо. Найчастіше біометрію застосовують у закордонних паспортах, а у Вірменії, Індії, Домініканській республіці – і для реєстрації виборців. 

В Україні біометричні паспорти для виїзду за кордон ввели у 2015 році. Державна міграційна служба з початку 2021 року оформила понад 1,4 млн біометричних закордонних паспортів.

Месенджер, який запустили у 2013 році. З його допомогою можна обмінюватись текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, стикерами, фотографіями, а також файлами різних форматів. Щорічно засновник проєкту Павло Дуров витрачає на Telegram $13 млн. Сьогодні застосунок завантажили понад 500 млн людей по всьому світу. 

У Telegram можна створити власний канал і ділитись інформацією з підписниками. В Україні в Telegram найчастіше читають освітні канали, на другому місці – новинні, а потім – канали з пошуку роботи й авторські блоги.

Четверте покоління мобільного зв'язку, що дозволяє швидко передавати дані. З мережею 4G швидкість завантаження даних – до 700 Мбіт/с, передачі – до 90 Мбіт/с. Для порівняння, у 3G-мережі – приблизно 42,2 Мбіт/с.

У липні 2018 року найбільші українські оператори мобільного зв’язку отримали частоти для 4G. Вартість ліцензії склала майже 2,5 млрд гривень. Завдяки угоді між Кабінетом Міністрів України та найбільшими мобільними операторами до 2022 року мобільний інтернет 4G охопить 90% населення України.

Стандарт ультрашвидкої передачі даних для смартфонів, планшетів або модемів. LTE називають поліпшеним 3G, який водночас відповідає і деяким вимогам 4G.

Першими LTE запровадили на гаджетах Apple. Більш досконалий LTE-Advanced завантажує дані на швидкості 1 Гбіт/с.

Автомобіль з електродвигуном, який підзаряджають від електричних станцій. Такі авто не забруднюють повітря вихлопними газами. 

Наразі в Україні зареєстровано 23 тис. електромобілів. 

Найбільш «електромобільні» області – Одеська, Київська, Львівська та Харківська. Найпопулярнішими моделями електрокарів в Україні є Nissan Leaf, Tesla, Renault Kangoo.

Безкоштовний мобільний застосунок для дзвінків та обміну повідомленнями, який запустили у 2010 році. Viber використовують майже у 200 країнах світу. 
В Україні цей застосунок встановили 98% власників смартфонів. Опитування офісу освітнього омбудсмена в Україні показало, що в період пандемії 2020 року Viber став найкращим інструментом для дистанційного навчання.

Віртуальна реальність. Це ілюзія дійсності, яку створюють з допомогою комп'ютерних систем: окулярів, шолому або кімнат віртуальної реальності. У Китаї VR використовують для лікування наркозалежних. Людям показують реалістичні сцени вживання наркотиків та їхні наслідки. 

В Україні активно розвивають квест-кімнати з VR-системами. Вартість години гри в такій кімнаті – 500 грн з людини. Сьогодні VR-окуляри можна придбати в інтернет-магазині мінімум за 800 грн.

Технологія показу фільмів у кінотеатрах. IMAX створює максимальний ефект присутності завдяки особливому розташуванню рядів у кінозалі та формі екрана. На відміну від стандартних кінотеатрів, екран IMAX більший за ширину зали, де сидять глядачі. Через це майже не видно межі зображення на екрані, що і створює ефект повного занурення. Усього у світі понад 1250 таких кінотеатрів, сім з них в Україні. 
Перший український IMAX з'явився у вересні 2008 року в мережі «Планета Кіно».

Дозволяють швидко оплатити товар чи послугу смартфоном, карткою PayPass та іншими гаджетами. У 2019 році Україна увійшла до першої десятки країн світу за кількістю безконтактних платежів з використанням мобільних телефонів, браслетів, смартгодинників.

Соціальна мережа, де можна створювати і викладати музичні відеоролики тривалістю до 15 секунд. TikTok з’явився у 2015 році.У застосунку є дві стрічки: підписки та рекомендовані відео. У 2021 році TikTok завантажили більше ніж 2 млрд разів. 

Це найпопулярніша мережа серед підлітків. В Україні TikTok асоціюють із школярами: головні користувачі платформи – дівчата від 13 до 24 років. Українські топблогери в TikTok: Yana Doga – понад 6 млн підписників, Влада Гармаш і Kuzinatv – понад 3 млн.

Соціальна мережа, що існує з 2010 року. Тут можна ділитися фотографіями, відео та виходити у прямі ефіри. У червні 2018 року аудиторія Instagram досягла 1 млрд користувачів. 

Найпопулярнішим дописом за всю історію мережі став пост про буре куряче яйце з підписом «Давайте залайкаємо цей пост і встановимо світовий рекорд в Instagram». Його опублікували у січні 2019 року в акаунті @world_record_egg. Допис отримав майже 54 млн лайків.

В Україні Instagram найпопулярніший серед молоді від 18 до 25 років. Наразі в ньому зареєструвалися вже 15 млн українців.

Соціальна мережа, яка існує з 2006 року. Тут можна писати короткі текстові повідомлення. Зараз її використовують 300 млн людей по всьому світі. Найпопулярнішою ця мережа є в США, Японії та Великій Британії. 
Найпопулярніший твіт усіх часів належить колишньому президенту США Бараку Обамі: «Ніхто не народжується з тим, щоби ненавидіти іншу людину через колір». Цей твіт у 2017-му отримав понад 4 млн лайків. 

В Україні Twitter посідає четверте місце за кількістю завантажувань серед усіх соцмереж. Найстрімкіше зростання аудиторії в українському Twitter було після 2014 року. Того року мережу використовували 430 тис. українців, а вже в липні 2015 року частка Twitter-аудиторії за рік зросла на 56%.

Переказ із картки на картку. Його можна здійснювати 24/7 з допомогою онлайн-банкінгу. 

За 2019 рік таким чином в Україну надійшло понад $2 млрд, за межі України – у чотири рази менше. Середня сума переказу в межах нашої країни становила 314 гривень.

Автоматичний поштовий термінал з комірками, з допомогою якого можна самостійно забрати посилку у зручний час. Щоби комірка відкрилась, потрібно ввести на моніторі спеціальний код. Зазвичай він приходить в SMS-повідомленні або в застосунок на смартфоні. Поштомати встановлюють у популярних громадських місцях: у торговельних центрах, на заправках, в аптеках, спортклубах тощо. 

Перші поштомати з’явились в Україні у 2015 році. Найбільша мережа в поштового оператора Meest – понад 1,5 тис. шт. по всій країні.

М'ясо, що вирощують у лабораторних умовах. Воно може бути як рослинного походження, так і тваринного. У пробірці вирощують м'ясо із клітин тварин. А рослинне створюють із замінників на рослинній основі: соєвого або горохового білка.

Штучне тваринне м'ясо поки що дуже дороге. У 2018 році в Ізраїлі зробили перший стейк, що виростили із клітин у лабораторних умовах. Тонка смужка такого м'яса коштувала $50. Всесвітньо відомий бренд рослинного м'яса – Beyond Meat. Він продається і в Україні

Зручна модель зберігання й обробки інформації. Будь-яка інформація – текстові файли, фото, програмне забезпечення – постійно зберігається на серверах у мережі інтернет. Її можна подивитись, завантажити і використати в будь-який момент. 

За даними Synergy Research Group, у 2020 році обсяг ринку хмарних технологій у світі склав майже $130 млрд, а в Україні – понад $29 млн. Найпопулярнішими операторами серед українців є Microsoft Azure, Google Cloud, De Novo.

Безпілотний літальний апарат, яким керують дистанційно. Дрони роблять фото та відео з висоти, сіють насіння, допомагають створювати 3D-карти, перевозити невеликі вантажі, незамінні в пошуково-рятувальних операціях. 

У 2020 році в Україні було 25–30 тис. активних пристроїв, на рік з'являлося від 4 до 5 тис. нових дронів. Річний оборот ринку тоді оцінювали у 12–14 млн євро.

У 2016 році першою компанією – експортером українських безпілотних технологій стала DroneUA. Українські дрони купують у Великій Британії, Молдові, Румунії, Болгарії, Азербайджані та інших країнах. Зараз вона працює у сферах енергетики, нафтогазової промисловості, сільського господарства, геодезії тощо. Технології DroneUA використовують на більш ніж 4 млн гектарів посівних площ України.

Портативна батарея, з допомогою якої можна заряджати будь-який мобільний пристрій коли завгодно і де завгодно. Наприклад, пристрій Power Bank 10000mAh може повністю зарядити два телефони одночасно за 1,5 години.

Восени 2012 року ми із програмістом Дмитром Волошином і дизайнером Сергієм Лук'яновим прилетіли в Бостон. Хотіли створити платформу підготовки до SAT для американських школярів – це аналог ЗНО в Україні. Ми мали $180 тис. від інвесторів, яких залучили. Мені тоді було 26 років. 

Для роботи орендували будиночок у передмісті, де жили і працювали разом. Також до нас переїхав американець китайського походження, який приєднався до нашої команди для допомоги на американському ринку. Працювали без вихідних, робили платформу з ранку до вечора, це було весело, попри стрес. Щоб зрозуміти «болі» майбутніх клієнтів і побудувати кращий продукт, ми їздили школами й опитували батьків. 

І от нарешті робимо великий запуск нашого продукту. Ми очікували ажіотаж серед користувачів, але першого дня взагалі ніхто не зайшов на сайт, окрім нас. Тоді ми запустили рекламу, і лише за три довгі тижні отримали першу купівлю. Проєкт був збитковим – ми витрачали $500 на одного клієнта, а заробляли тільки $20. 

Зрозуміли, що втілення «американської мрії» не відбулось, продукт треба довго покращувати. Як би боляче це не було, але ми вирішили повернутись до Києва, щоб продовжувати з мінімальними витратами. У банку залишилось $30–40 тис.

Перші два місяці після повернення були суцільним жахіттям, ми цілими днями вирішували, що робити далі, і сварились. Тестували ідеї, але нічого не працювало. 

Але тут допоміг досвід, який був у Бостоні. Разом із співзасновниками ми вивчали англійську все життя і вважали, що знаємо її добре. Коли ж ми перший раз у 2012 році опинились у США, то зрозуміли – мову треба швидко покращувати. Саме тоді ми почали займатися з репетитором-американкою по скайпу. Заняття дешевші, ніж локальні, репетитори – в інших штатах. Вчитися можна було не виходячи з дому не витрачаючи час і гроші на транспорт.

Саме цей досвід ми врешті-решт вирішили запровадити на київському ринку репетиторів англійської. Створили сайт на одну сторінку, де можна було тільки залишити номер телефону. А потім вручну знаходили клієнту репетиторів з України та США. З американської поїздки в нас залишилось багато їхніх контактів.

За наші послуги просили вчителів скидати на банківську картку суму за перше заняття, але не всі виконували домовленості. У якийсь момент ми зловили себе на думці, що працюємо колекторами по вибиванню грошей. Тоді ми пішли на ризик – під'єднали на сайт сервіс онлайн-платежів і просили учнів наперед оплатити урок. Важко вірилось, що хтось у 2013 році буде платити онлайн за репетиторів, навіть усі великі онлайн-магазини брали готівку під час доставлення. Але онлайн-платежі спрацювали. 

Першого року дохід був мінімальним, працювали втрьох, без зарплат, усе вкладали в маркетинг. Далі була революція 2013 року, ми працювали вдень і підтримували рух країни на Захід ввечері. 

У 2016-му більшість доходу вже була з Європейського Союзу, США та Латинської Америки. Зараз на Preply можна вчити приблизно 50 мов і вибирати серед 60 тис. мовних репетиторів із 150 країн світу. З моменту заснування пройшло понад 3 млн занять, у компанії 350 людей в офісах Києва, Барселони та Сан-Франциско.

У 1997 році в нас не було нічого. Ми з партнером взяли в борг у родичів $10 тис. і закуповували дитячі підгузки та засоби жіночої гігієни. Вантажили їх у мої «Жигулі» та без кондиціонера у спеку та холод розвозили товар маленькими ринками. Коли ми починали, підгузки ще мало хто використовував. Тому доводилось розповідати продавчиням, для чого ці речі потрібні та як ними користуватись. 

Якось узимку ми купили в посередника фуру з товарами для особистої гігієни. За 20 метрів до складу машина застрягла через ожеледицю. Довелося всю ніч на морозі розвантажувати товар самостійно. Бухгалтер – літня жінка – та водій працювали разом з нами. На той час це була вся наша команда, і нам доводилося виконувати функції і вантажників, і менеджерів з продажу, і керівників.   
Важко йшли справи наприкінці 2008 року. Ми взяли кредит і придбали завод у Дніпрі. У наших планах було випускати серветки, пакети для сміття та інші товари для дому в місці, де раніше робили електродвигуни. Відповідно, перед нами стояло завдання змінити все – від підлог до стель.
Ми поклали всі сили на те, щоб швидше переїхати в нову будівлю, скоріше розпочати виробництво товарів і повернути кредит. До речі, ми розплатилися через п’ять років, як і планували. Уже за шість місяців після придбання виробничого комплексу ми закінчили ремонт. 
Саме запуск заводу я вважаю найбільшим досягненням компанії у 2009 році. Зараз комплекс КПД – наш ключовий завод. До слова, минулого року саме там ми запустили виробництво підгузків Bambik – це була моя мрія у 2000-х. 
Сьогодні корпорація «Біосфера» – один з лідерів виробництва товарів для дому в Україні, Східній Європі та Центральній Азії. Ми маємо чотири заводи, де робимо понад 2 тис. видів товарів для особистої гігієни й дому. Щомісяця продаємо 40 млн товарів по всьому світу. 

Право працювати під брендом компанії і використовувати її досвід, технології та ресурси для цього. Найвідоміша франшиза у світі – McDonalds. Перша франшиза McDonalds з’явилась у 1955 році. Сьогодні їх майже 40 тис. по всьому світу. Вартість франшизи McDonalds становить від $1 млн. 

Український ринок франшиз активно розвивається з 2009 року. У 2020-му в Україні було вже 513 франшиз. Найбільш популярні – Lviv Croissants, Aroma Kava, Salateria, G.Bar, «Нова пошта».

Фінансова установа, що допомагає накопичувати на пенсію. Людина протягом кількох десятиріч робить внески до фонду, а той інвестує ці гроші, щоб збільшити та захистити від інфляції. Недержавну пенсію виплачують додатково до державної.

На березень 2020 року в Україні було зареєстровано 63 недержавні пенсійні фонди. Загальна вартість активів НПФ становив понад 31 млн гривень.

Подорож у місця з відносно незайманою природою. Екотуризм дає змогу спостерігати за тваринами та рослинами, а також вивчати місцеві звичаї. Найбільше українським екотуристам подобаються Карпати, Херсонщина та Вінниччина.

Надання інформації про свої статки в електронному вигляді. Її щорічно надають, зокрема, державні службовці. В Україні закон про електронне декларування доходів діє з 2016 року. 

За неправдиве декларування можна отримати штраф або опинитися за ґратами.

Форма колективного звернення громадян до президента, Верховної Ради, уряду або органу місцевого самоврядування. Петицію розглянуть, якщо вона набирає 25 тис. голосів протягом трьох місяців з моменту оприлюднення. 
Серед петицій, які отримали найбільшу підтримку – за відставку президента Зеленського та проти неї, із проханням скасувати грошову заставу для корупціонерів і за законодавче затвердження права громадян на захист.

За 2020 рік український ринок доставлення виріс усемеро. Для більшості ресторанів такий формат став єдиним способом отримувати виторг під час карантину. Найбільшими операторами доставлення їжі в Україні зараз є Glovo та Raketa, їхні послуги коштують від 35 до 70 гривень.

Спортивні змагання з відеоігор, у яких беруть участь професійні гравці. У 2019 році світова аудиторія кіберспорту становила 427 млн людей.
Україна визнала кіберспорт офіційним видом спорту у вересні 2020 року. Найвідомішою українською командою є Navi. У неї понад 30 міжнародних кубків. В Україні є навіть команда віком 55+. Ageless Shooters складається з п’яти чоловіків і трьох жінок і грає в Counter-Strike: Global Offensive.

Програмне забезпечення для гаджетів. З їх допомогою можна дзвонити, писати повідомлення, розраховуватись, читати книжки, вивчати іноземні мови, грати тощо.
Серед найпопулярніших іноземних застосунків, що завантажували українці у 2021 році: Chrome, YouTube, Viber, Gmail та інші. Серед вітчизняних – «Приват24», Olx, «Нова пошта» тощо.

Спосіб отримати кошти на розвиток якогось проєкту, наукові дослідження тощо. Зазвичай для цього встановлюють конкретний термін закінчення інвестування. Найвідоміші краудфандингові платформи у світі – Kickstarter та IndieGoGo. 

В Україні у 2012 році створили платформу «Спільнокошт». На ній вдалося зібрати 74 тис. грн на придбання фрезерного верстата для перероблення пластикових кришок. Автори проєкту – учні 7–11-х класів херсонських шкіл.

Зона харчування в торговельному центрі, готелі, аеропорту на вокзалі чи відкритому повітрі. В одному місці може бути зібрано декілька різних ресторанів, кав’ярень чи кафе. Зазвичай страви готують і подають максимально швидко.

Сервіс, що дозволяє здійснювати платежі через інтернет. Це постійний доступ до власних коштів у телефоні чи комп'ютері. Наприклад, у 2016 році українці придбали товарів в інтернеті на суму 100 млрд грн на рік. 

У 2017 році в Україні з’явився мобільний банк monobank, який взагалі не має фізичних відділень і працює лише в онлайн-форматі. Сьогодні він обслуговує понад 4 млн клієнтів.

Різновид партнерського маркетингу, коли вебмайстер отримує відсоток за кожен проданий товар, клієнта або за кожне завантаження застосунку. Завдання вебмайстра – привести якомога більше клієнтів. 

Як розповідає засновник і керівник компанії Trionika Дмитро Волконський, невеликі вебмайстри отримують від $5 тис. до $50 тис. на місяць. У більших арбітражників заробіток ще вищий.

Сервіс миттєвого обміну текстовими, голосовими повідомленнями, фото, відео тощо. Найпопулярнішими месенджерами у світі є WhatsApp і Facebook Messenger. В Україні перше місце посідає Viber – цей застосунок завантажили 98% українців.

Гумористичний сольний виступ перед живою аудиторією. Такі проходять у клубах чи барах. На сцені виступає стендапер, який спілкується із глядачами в залі і гостро жартує. 

Засновниками новітнього українського сольного стендапу вважають Сергія Притулу, Валерія Жидкова та інших. А серед перших українських стендап-шоу – «Мамахохотала» та «Рассмеши комика».

Вид фотографії, автопортрет, що зробили на мобільний телефон. Уперше поняття «селфі» з'явилося на австралійських інтернет-форумах у 2002 році. Завдяки розвитку смартфонів і соціальних мереж воно набуло всесвітньої популярності. 
Робити селфі полюбляють політики, актори і спортсмени, навіть Папа Римський фотографується з вірянами для селфі.

Простір, де можна орендувати робоче місце. У коворкінгів два типи користувачів: індивідуальні, наприклад фрилансери, або компанії, які використовують простір для розміщення офісу.

В Україні перший коворкінг з'явився у 2008 році. Зараз працює понад 70 мереж таких просторів по всій Україні, більшість розташована у столиці. Середня вартість оренди робочого місця в Києві становить від $70 до $300 на місяць.

Так називають молодь, яка захоплюється артхаусним кіно, незалежною музикою і сучасним мистецтвом. Її також відрізняє любов до вінтажного одягу: дзеркальні окуляри, бабусин светр, кеди, подерті піджаки тощо. У хіпстерів немає якихось конкретних ідей. Вони просто прагнуть так чи інакше виділитися з натовпу.

Вірус, що викликає гостру респіраторну інфекцію у людей і тварин. Поширення одного з різновидів коронавіруса – SARS-CoV-2 – спричинило пандемію у світі. Уперше його зафіксували в китайському місті Ухань у грудні 2019 року. 

У світі на коронавірус перехворіли приблизно 228,5 млн людей, в Україні – понад 2 млн. Понад 55 тис. людей померло.

Режим обмежувальних заходів, який вводять, щоб стримати поширення захворюваності. У 2020 році майже в усьому світі оголосили локдаун через швидке розповсюдження COVID-19. У більшості країн діти не ходили до школи, а бізнес перейшов на віддалений режим роботи.

Залучення коштів або волонтерів для реалізації проєкту або ідеї. Це можуть бути ярмарки, флешмоби, благодійні забіги, аукціони тощо. 

Приклад – благодійний фонд «Таблеточки», який з 2011 року допомагає дітям побороти рак. Фонд постійно залучає фандрейзингів: аніматорів, фотографів, кондитерів, а також проводить акції, що спонукають збирати гроші.

Електронні медіа, де співавторами контенту стають самі користувачі. Вони можуть робити дописи, вести блог. Завдяки соціальним медіа збільшилась швидкість передачі інформації.

Спосіб виразити свою думку щодо певного допису в соціальних мережах. Чим більше лайків і репостів набрала публікація, тим більша кількість користувачів її побачать.

Cпортивні змагання з бігу на дистанцію, що становить 42 км 195 м. Найдавніший марафон у світі – Бостонський, який уперше провели у 1897 році. Окрім нього у світі існує ще п’ять популярних марафонів: Токійський, Лондонський, Берлінський, Чиказький, Нью-Йоркський. Найбільші марафони світу ще називають «великою шісткою», або мейджорами. 

10 років тому в Україні настав марафонний бум. На перший Київський марафон у жовтні 2010 року вийшло 546 учасників із 13 країн. Сьогодні в Україні проводять марафони, півмарафони та бігові забіги. Часто з благодійною метою. Організаторами виступають міжнародні й українські компанії. Наприклад, Wizz Air, «Нова пошта», Work.ua тощо.

Людина, що з командою розвиває якийсь продукт, найчастіше на кошти інвесторів. Класичним прикладом вдалого стартапу є Facebook, який 2004 року заснував студент Стенфордського університету Марк Цукерберг. Серед найуспішніших українських стартапів Grammarly, Petcube, Сlickky, Liki24.com. 

«Три поради малому бізнесу – рухатись швидко, це перша, друга та третя. Не відкладати на потім. Треба робити перший крок. Щось придумав – бери та роби», – говорить засновник Liki24.com Антон Авринський.

Період, коли людина не використовує гаджети, не заходить до соцмереж і навіть не читає новини. Психологи вважають, що це один із способів відновити душевний спокій і позбутися стресу.

Вегетаріанці дотримуються дієти, з якої виключені м'ясо та риба. Вегани їдять лише їжу рослинного походження. Такий стиль життя люди обирають через етичні чи релігійні причини або щоб покращити стан здоров’я. 
За даними соціологічного опитування 2017 року понад 2 млн українців не вживають м’яса. За півтора року понад 10 тис. людей зареєструвалися на безкоштовну програму «Веган Челендж», яка допомагає переходити на рослинне харчування.

Сучасний сленг. Хайп означає забагато галасу навколо когось або чогось. Це може бути подія, що привернула чимало уваги, чи людина, яка раптом стала популярною. Хейт походить від англійського слова «ненавидіти» і здебільшого означає негативні коментарі про вчинки чи зовнішність людини. А булінг – це систематичні прояви насилля над однією і тією ж людиною. Він може бути психологічним і фізичним.

Виробництво невеликої кількості якогось продукту за власним унікальним рецептом. Крафтове виробництво ще називають ручним. 

В Україні виробляють крафтові пиво, сири, косметику, парфумерію, взуття. Тільки сирних крафтових компаній в Україні понад 150. Популярні крафтові бренди: пивна – «Кумпель», гаманці та аксесуари – BlankNote, кераміка – SaGa Pottery тощо.

Це нова філософія приготування кави. Такі кав’ярні використовують кавові зерна вищого сорту або готують каву на зерні власного обсмаження. Кав’ярні третьої хвилі популяризували різновиди кави: еспресо, капучино, флетвайт тощо.
З 2017 року виходить путівник кав’ярнями третьої хвилі – The City Coffee Guide, і щоразу він стає товстішим. Тільки за 2020 рік у Києві відкрили 75 кав’ярень. Популярні кав’ярні третьої хвилі: «Світ кави», Takava, Coffeelat. Середній чек – 70 грн.

Чоловічий салон, де можна зробити модну зачіску, підстригти бороду, поголитися тощо. Усі майстри також чоловіки. 

У 2012 році в Києві відкрили перший український барбершоп Firm. «У той час я підстригав по 15 чоловіків щодня. Заробляв по 1000–1500 грн за день», – розповідає Дмитро Верховецький. На той час він був перукарем у Firm, а зараз є власником Frisor, найбільшої мережі барбершопів в Україні.

Подання фактів у спотвореному вигляді або взагалі вигадка чи брехня. Часто автори фейкових новин публікують помітні заголовки для того, щоби збільшити перегляди. Яскравий приклад фейку – інформація про те, що нібито Біл Гейтс під виглядом вакцинації від COVID-19 вживлює людям мікрочипи для контролю їхньої поведінки.

Дві різні моделі ведення бізнесу. Аутсорсери виконують IT-завдання інших компаній, а продуктові компанії розробляють власний продукт.

У перекладі з англійської мови означає «дуже великий». Це стиль, у якому заведено носити речі, більші на декілька розмірів. Всесвітній локдаун вплинув і на модні тенденції. Популярним став так званий розслаблений стиль. Це зручні трикотажні костюми, об'ємні максісукні і м'які балетки без підборів.

Автомобілі з європейською реєстрацією, які завезли в Україну без сплати мита та подальшої перереєстрації. Це явище стало настільки масовим, що перетворилось на окремий вид підприємництва. 

У листопаді 2018 року в Україні офіційно нарахували 640 тис. євроблях. Того ж року прийняли два закони, що змусили власників євроблях розмитнити авто за пільговою ціною зі знижкою 50%.

Людина, яка веде власний блог у соцмережах, Telegram чи YouTube. Чим більше у блогера підписників, тим дорожче коштує реклама на його сторінках. 

Майже 70% українських інстаграм-блогерів – жінки. А найпопулярніші блогери-мільйонники – доктор Євген Комаровський з 8,5 млн підписників і Настя Каменських, у якої їх 5,1 млн.

Людина, якапрацює сама на себе. Вона самостійношукає проєкти і може одночасно співпрацювати з декількома компаніями. Найпопулярніші платформи для фрилансерів, де можна знайти роботу, – Freelancehunt, Upwork, Freelancer.

За даними біржі фрилансу Freelancehunt, 50% українських фрилансерів щомісяця заробляють по $400–600, а приблизно 30% – від $1 тис. Більшість із них – дизайнери і програмісти.

Стартап, ринкова вартість якого оцінюється в $1 млрд. Єдинороги виростають здебільшого з IT-індустрії, більшість орієнтується на міжнародний ринок. Сьогодні у світі майже 500 єдинорогів, їхня сукупна вартість – понад $1 трлн. 

Першим суто українським єдинорогом у 2019 році став стартап Grammarly.

Продукти й товари, у складі яких немає хімічних речовин, консервантів, барвників, ароматизаторів, стабілізаторів і загусників. Органічна продукція має спеціальне маркування – «зелений лист» із кодом UA-BIO-609. 

Не існує міжнародних норм виробництва органічної продукції. Кожна країна має свої правила. Перший український сертифікаційний оператор діє з 2007 року і називається «Органік стандарт». Наразі компаній, які виробляють екопродукцію, в Україні 17.

Cпеціалісти у сфері IT-технологій. Вони створюють сайти та мобільні застосунки, розробляють програми. В українській ІТ-індустрії працює понад 190 тис. IT-спеціалістів. Кожна четверта – жінка.

Нові види страв у меню кафе або для приготування вдома. Наприклад, гранола – блюдо для сніданку, що містить вівсяну крупу, капкейк – маленький кекс, а смузі – густий напій із фруктів, овочів та інших продуктів, подрібнених у блендері. Це традиційні американські страви, що прийшли в Україну на початку 2010-х років.

Спроба проникнути в чужу інформаційну систему. Зазвичай хакери дістають дані, а потім вимагають за них викуп або продають. Одна з найвідоміших – кібератака в ядерні системи Ірану у вересні 2010 року. За словами експертів, вона відкинула ядерну програму країни на два роки. 

Загалом у 2020 році збитки від кіберзагроз склали $1 трлн. В Україні у 2020 році зафіксували приблизно 1 млн випадків кіберзагроз.

Лідери думок, експерти чи просто блогери, які мають власну активну аудиторію в соцмережах. Інфлюенсер може впливати на аудиторію. Часто інфлюенсери заробляють тим, что рекламують товар чи послугу. За це вони отримують оплату: грошима або по бартеру. За даними платформи Influencer Marketing Hub, обсяг світового ринку інфлюенсер-маркетингу у 2020 році склав $10 млрд. 

В Україні інфлюенсер-маркетинг почав активно розвиватись у 2015 році. Команда сервісу trendHERO з’ясувала: фотопост у Насті Каменських коштує від 112 тис. грн, а відео – 140 тис. У Олі Полякової фотопост коштуватиме 84 тис. грн, а відео – 112 тис. У Олексія Дурнєва – 42 тис. і 50 тис. грн відповідно.

Електричний пристрій для пересування, який не потребує особливих навичок водіння. Коли під час карантину в Україні заборонили користування громадським транспортом, люди почали активно опановувати електросамокати. З віддаленого району Києва до центру на ньому можна дістатися за 40–60 хвилин.

Американський бренд електромобілів. Один з інвесторів компанії – підприємець Ілон Маск. У вересні 2020 року Tesla продала майже 500 тис. електрокарів по всьому світу, а саму компанію оцінили у $416 млрд. 

В Україні повнопривідна Tesla Model 3 коштує майже 50 тис. євро.

Система цінностей і переконань, які має розділяти кожен у компанії. Завдяки такій системі співробітник знає, як потрібно спілкуватись з іншими працівниками компанії, із клієнтами та конкурентами. Корпоративні цінності іноді зашифровують у слоган.

Наприклад, у Nike – «Пізнати відчуття змагання, перемогти і розгромити конкурента».
В Україні першими підняли корпоративну культуру на високий рівень представництва міжнародних брендів: ABM Cloud, EPAM, Ciklum та інші.

Коротка презентація ідеї, розрахована на велику аудиторію або одного потенційного партнера. 

Найкоротша презентація проєкту для інвестора називається elevator pitch: в оповідача є всього одна хвилина під час умовної поїздки в ліфті з потенційним інвестором. У 2021 році українським підприємцям, які змогли справити враження на інвесторів за хвилину, компанія Visa видала по 100 тис. грн. Це було в межах проєкту Visa Elevator Pitch Day.

Життєва філософія, що означає відмову від популярних у суспільстві цінностей, зокрема, кар’єрного зростання і збагачення. Їх послідовники залишають престижну посаду з високим доходом, але і з високим рівнем стресу, щоб повністю змінити своє життя. 
В Україні дауншифтинг іноді називають «сковородинством», адже він перегукується з філософією Григорія Сковороди.

Технології, що використовують матеріали дуже маленьких розмірів. Вони дозволяють з'єднувати атоми та молекули, а також розташовувати їх у певному порядку. Термін походить від слова «нанометр» – це одна мільярдна частка метра. Нанотехнології застосовують у медицині, електроніці, енергетиці, косметології тощо. 
Прогнозують, що до 2024 року об’єм інвестицій у ці технології дорівнюватиме $125 млрд. З 2006 року в Україні займається нанотехнологіями Nanosvit – у сфері краси. Це єдина українська компанія, що представила свою продукцію на виставці Nanotech 2010 у Японії.

Емоційний стан або атмосфера, що виникає в певній ситуації або під час спілкування з кимось. З англійської перекладається як «вібрація». Вайб може бути весняним, українським, позитивним. Є, наприклад, вайб 90-х.

Людина, яка вкладає гроші у стартап. Термін «ангел» походить з Бродвею: так називали багатіїв, які фінансували театральні постановки. Бізнес-ангели вкладають власні кошти в ідеї і очікують на прибуток. Натомість венчурні інвестори фінансують проєкт, коли продукт уже достатньо опрацьований, у нього є перші продажі або прибуток. Але й сума інвестицій у такому випадку набагато більша. 

Середній чек українського бізнес-ангела становить $20–60 тис. Найбільше інвестори цікавляться електронною комерцією, онлайн-сервісами, програмним забезпеченням, фінтехом.

Власний бізнес я хотів ще з дитинства. У 2015 році мій шкільний друг сказав: «Нумо в'ялім томати – це ніхто не робить». Ми орендували невеликий цех, де в'ялили першу партію помідорів. Зробили десь 12 тис. банок. На старті продавали товар майже на всіх ярмарках і фестивалях у Києві, влаштовували дегустації. 

Але на другий рік зрозуміли, що нам не вистачає грошей на устаткування. Тому вирішили зробити як в Італії та Туреччині – сушити томати на сонці. Я просто відкрив Google-карту і знайшов місце поряд з морем, лиманом і заповідником. Це було село на самому краю Херсонської області

Ми орендували землю та розклали 30 тонн помідорів на сушарки. Цим вразили всіх селян – гектар землі виглядав як червоне поле. Але в томати потрапив пісок, і нам довелось кожну помідорку ретельно мити. У цілому технологія прикольна, але ми відмовились від неї. Зараз сушимо тільки в цеху. 

На третьому році ми звернулися до підрядників, які пообіцяли все зробити в найкращому вигляді. До них відправили фуру помідорів, але там технологію не витримали і майже усю партію зіпсували. Сезон помідорів закінчився, ми просто не могли купити свіжі недорогі овочі для сушіння. Цей випадок мало не вибив наш бізнес. 

Дуже допомогло нам те, що ми почали вести акаунт в Instagram. Спочатку ніяких продажів там не було, але ми вчились, і почало виходити. Зараз там 14,3 тис. підписників, і це важливий канал для продажів і комунікації з покупцями.

Нам дуже допомогли 500 тис. грн, які ми виграли в конкурсі «Бізнес-трамплін» від Visa та Rozetka. Потім цей конкурс ще й показали на YouTube-каналі Андрія Федоріва, що також дало результат. Тоді наші продажі збільшились утричі. За весь 2021 рік ми переробили понад 50 тонн томатів, але все ще залишаємось невеликим домашнім підприємством. 

У 2012 році ми відкрили магазин у центрі Києва, між станціями метро «Лук'янівська» й «Університет». Якось до нас зайшли дві подруги. Вони десь пів години міряли одяг, їм усе дуже сподобалось. Але як тільки дізналися, що MustHave – український бренд, залишили речі та пішли геть. У ті роки українське виробництво одягу не викликало довіри у клієнтів.

Проєкт ми починали у 2010 році в Бердичеві. У той час у регіонах одяг продавали переважно на ринках, брендових магазинів бракувало. Нам було по 23 роки, ми працювали без вихідних і відпусток. Спершу крім MustHave у нас були й основні роботи. Досить тривалий час ми фінансували наш проєкт зі своїх власних зарплат, а одяг бренду шили у місцевому ательє. 

Коли відкривали перший магазин у Бердичеві, добряче «пошуміли»: запустили рекламу на радіо, розповідали про магазин друзям, роздавали листівки в центрі. Але гучна реклама зіграла проти нас – на другий день роботи до нас прийшла податкова. Порушень не знайшли, усе було добре. Але за два дні хлопці з органів прийшли ще раз. Цього разу також обійшлося без проблем.

Ми одразу орієнтувались на онлайн-продажі – спочатку продавали через соціальні мережі, а у 2012 році вклали $4 тис. в розробку інтернет-магазину. Тоді ж ми почали виставляти речі на платформах LeBoutique та ModnaKasta – це допомогло збільшити кількість продажів. Після того ми змогли заплатити собі першу заробітну плату та повернути гроші, що брали у знайомих для запуску. Усе зароблене витратили швидко – купили собі по дорогій брендовій сумці.

Найскладнішим у 2010-х було завоювати довіру клієнтів. Багато хто думав, що український одяг неякісний і немодний. Нашому успіху допомогла хвиля патріотизму у 2014 році – українські товари почали стрімко купувати. 

Зараз у нас власне виробництво площею 1,5 тис. кв. м, дев’ять магазинів у Києві і Львові, інтернет-магазин й команда зі 190 талановитих людей. 

У грудні 2016 року мені подзвонила дівчина, яка купила баночку мандаринового варення в «Еко-Лавці». «Ви зробите партію для весілля?» – запитала вона. Так я почав працювати з корпоративними замовленнями. Найбільше з них було, коли ми готували подарунки для 700 людей. У кожен поклали по дві баночки від «Боїм». 

Починали ми бізнес із друзями у 2016 році – на хвилі любові до всього українського після Революції Гідності. Я повернувся до Львова після того, як чотири роки пропрацював у міжнародній мережі пивоварень. Тоді друзі робили канапки для ІТ-компаній і хотіли створювати щось інше. Разом ми вирішили робити соуси та варення. До звичного смаку бекону та цибулі додавали бурбон, поєднували малину з шоколадом. 

Мали всього 16 тис. грн – хтось вклав тисячу гривень, хтось дві. На них ми купили продукти, тару, роздрукували етикетки та разом приготували шість соусів на продаж. 

Ми довго не могли запустити свій інтернет-магазин. Коли була готова наша група у Facebook, я написав у себе на сторінці про товари «Боїм» та виклав онлайн-анкету для замовлень. Спочатку заявки були від друзів, а далі з'явились незнайомі клієнти. 

Якийсь час ми жили з думкою: «А може, воно й не треба нікому, крім десятка наших клієнтів?» Це тривало майже рік, і скоро із чотирьох засновників залишилося двоє. Згодом у команду прийшла моя дружина Марина, зараз ми фактично вдвох розвиваємо справу. Я розробляю бренд і рецепти та продаю, а дружина все виготовляє, працює з партнерами, продумує логістику.

Справжній бізнес у нас почався тільки у 2020 році, коли ми запустили продаж п'яти наших соусів у «Лавці Традицій» в магазинах «Сільпо» на Західній Україні. Минулого року наші обороти зі 100 тис. грн зросли до 1 млн грн.

У 2013 році ми з батьками придбали 0,6 га землі з будинком у Житомирській області. У знайомих купили на пробу 420 кущів лохини, щоб посадити і подивитись, як вона росте. Врешті батьки вирішили, що вирощувати ягоди вигідніше та цікавіше, ніж займатись СТО і продавати автозапчастини – цим бізнесом вони займалися 10 років. Так почалась наша фермерська історія. Ми взагалі мало що знали про садівництво, тому оплатили консультації колег з Білорусі. 

Раніше я був упевнений, що робота на фермі є лише влітку – а потім відпочивай скільки хочеш. Виявляється, усе навпаки. Ягідна ферма – це довга гра, тому перший врожай був лише за два роки. Деякі не витримують тяжкої роботи та життя в селі і йдуть з бізнесу. 

Мені подобається реалізовувати на фермі безліч рішень, які раніше фермери вважали недоречними: від чат-бота для покупців ягід до систем моніторингу поля й автоматизації управління поливом. Я думаю, що вже несучасно «мірятись розмірами полів». Потрібно користуватись новими технологіями і саме завдяки їм збільшувати врожай. 

Ми перші з фермерів, хто почав продавати врожай через соціальні мережі. У 2015 році всю партію лохини продали саме так. А у 2018 році першу тонну ягід купили через Facebook за вісім хвилин. 

Зараз ми збираємо в середньому 10 тонн лохини з гектара

У 2003 році до нас в офіс у Запоріжжі зайшов чоловік у подертих штанях і старій футболці. Ззовні типовий «механік». Сказав нам, що хоче застрахувати 500 новеньких «Таврій». Я подумала, що він шахрай: ну звідки в нього стільки машин? Проте попросила їх показати. «Поїхали!» – легко погодився він. 

Так ми опинились на великому паркувальному майданчику з десятками машин. Таких стоянок у нього було декілька, а на цих авто, як з'ясувалося, їздили мерчендайзери. «Механік» виявився начальником транспортного цеху дистрибуторської компанії «Мегаполіс», з якої, до речі, починав бізнес Євген Черняк. Саме з ним ми підписали перший великий контракт.

Були часи, коли ми страхували всього чотири автомобілі на рік. Один з них – новий Audi А4 – вщент розбився в аварії. Нам довелося сплатити вартість усієї машини. Це була катастрофа. Здалося, що страхування автомобілів як бізнес ніколи не «злетить», а ми завжди будемо в мінусі. 

«Квантовий стрибок» ми зробили завдяки кризі 2014-го. Багато конкурентів затаїлось, а ми ж, навпаки, інвестували $20 млн у власний розвиток і вирвалися в першу п’ятірку найбільших компаній країни у сфері автострахування. 

У жовтні 2020 року я запустила свій проєкт – онлайн-платформу Easy Peasy Insurtech. Там можна застрахувати авто за принципом «скільки їздиш – стільки платиш». На кожну машину ми ставимо телематичний пристрій, що рахує кілометри та передає інформацію нам. Цю страховку обрали вже більше ніж 500 водіїв.

Банкноти та монети євро з'явилися в обігу в січні 2002 року: спершу в 17 країнах – членах Європейського Союзу, а згодом і в Україні. Це поєднало ринок України та Європи. 

До того часу євро три роки було в безготівковому обігу – ним розраховувались на європейських біржах, відкривали рахунки в банках і переказували там гроші. Сьогодні євро – друга за важливістю валюта у світі після долара США. 

У березні 1997 року українці вперше побачили «золоту» монету номіналом в одну гривню. ЇЇ зробили з латуні, діаметром 26 мм. За 1 гривню тоді можна було купити, наприклад, дві хлібини. 

За 24 роки монету перевипускали 15 разів, а у 2018 році оновили її дизайн. Гривня стала меншою на 7 мм і змінила колір на сріблястий. Але гривня старого зразку досі є в обігу. Щоправда, сьогодні потрібно мінімум 15 монет, щоб купити навіть одну хлібину. 

1 грудня 1992 року ​​інтернет-фахівці Олег Волощук та Ігор Свиридов зареєстрували Національний домен .ua. – американець Джонатан Постел видав їм потрібний код. 


Перші сайти в Україні з'явились у 1994 році. Там був тільки текст різного розміру та кольору. Швидкість інтернету тоді була низькою – фото чи таблиця могли просто не відкритись на сайті. 

У 1995 році почали з'являтись адреси сайтів з кінцівкою .uа: .com.ua – комерційні компанії, .gov.ua – державні, .org.ua – неприбуткові. Також кожному регіону України стали давати свою адресу: сайти з Києва закінчуються на .kiev.ua чи .kv.ua, зі Льова – .lviv.ua. 

В Україні перша тисяча сайтів з кінцівкою .ua була лише у 2004 році. Далі їх кількість росла набагато швидше. Сьогодні їх уже 560 тис., 325 тис. сайтів закінчуються на .com.ua. 

1989 рік, Москва, Російська академія наук. Вчений Володимир Пентковський працює над процесором «Ельбрус». Його запрошують до США, в компанію Intel, обмінятись досвідом. Володимир їде, але додому більше не повертається. 

За декілька місяців Intel офіційно заявляє: вони розробляють новий процесор. Його назвали на честь автора проєкту – Pentium. 

Процесор Intel Pentium почали продавати у 1993 році. Він став основою перших персональних комп'ютерів Socket. Він економив електроенергію, міг виконувати дві команди одночасно і зберігати інформацію до 1 МБ – це розмір одного сучасного фото на телефоні. 

Щоб стати членом МВФ,в Україні прийняли спеціальний закон. Він дозволяв тодішньому прем'єр-міністру Григорію П'ятаченко від імені уряду підписати статут Міжнародного валютного фонду. За три місяці у Вашингтоні Україна стала членом організації. 

Зазвичай МВФ дає гроші на реформи й економічний розвиток країн. Розмір допомоги залежить від внутрішніх резервів країни та рівня валового продукту. Так, у вересні 1992 року Україна могла взяти кредит до $380 млн, а в листопаді – уже $570 млн. Але перші гроші від МВФ Україна отримала за два роки членства – $763 млн у 1994 році. Вони допомогли нам уникнути дефолту.

Сьогодні Україна – друга після Аргентини серед позичальників МВФ. За 25 років нашій державі перерахували $34,5 млрд. Проте ми не виконали повністю всі умови, що вимагав МВФ. 

Наприклад, у 2014 році більшість траншу пішло одразу в державний бюджет – такого МВФ зазвичай не дозволяє. Проте Україні потрібно було закрити «дірку», що утворилася після уряду Януковича. 

Спочатку українську біржу хотіли створити з допомогою американців. Уряд США виділив гроші, обладнання та команду, яка до цього вже відкривала міжнародну біржу в Гонконгу. 

Але тодішні президент України Леонід Кравчук і прем'єр Вітольд Фокін не проявили інтересу до проєкту. Американці розірвали контракт.

18 червня 1991 року уряд прийняв закон «Про цінні папери і фондову біржу» та за три місяці зареєстрував державну фондову біржу. Вона мала стати неприбутковою організацією з 222 акціонерами – компаніями із продажу цінних паперів. 

Перші торги на біржі провели 6 лютого 1992 року. Тоді цінні папери продавали 23 компанії – «Перкомбанк», «Градобанк», акціонерне товариство «Пермавіа» та інші. За рік роботи на біржі продали 68 цінних паперів на суму 33,560 млн купоно-карбованців (номінал грошових купюр, що ходив на території України в 1992–1994 роках. – Прим. ред..

2020 рік УФБ закрила з мінусом у 1,3 млн грн. У 2019 році ця цифра була ще більшою – 7,7 млн грн. Тому у квітні 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку забрала в біржі ліцензію. 

Великі вентилятори, крижані шахти для зберігання золота та дорогоцінного каміння. Просторі приміщення з ліпниною та фасади з фантастичними істотами з-під руки італійського скульптора Еліо Саля. 

Цей будинок звели в 1902 році на вулиці Інститутській у Києві – за прикладом банків Берліна та Парижа – спеціально під Державний банк України. А 20 березня 1991 року він перейшов у володіння Національного банку. 

Сьогодні це архітектурний пам'ятник столиці. Там працює майже тисяча людей. В НБУ реєструють українські банки, проводять розрахунки в міжнародних відносинах, контролюють гривню та рівень інфляції, розробляють нові купюри та монети. 

Так 20 серпня 2021 року випустили серію пам'ятних купюр номіналом у 500 грн до 30-річчя незалежності України. 

Дев'яносто три слова на одному аркуші зошита у лінійку змінили майбутнє України – це був Акт проголошення її незалежності. «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, проголошено українську державу», – так він починався. 

Автор документу – Народний депутат України Левко Лук'яненко. Він старався писати дуже коротко, щоб уникнути суперечок між депутатами під час голосування. 

24 серпня 1991 року у Верховній Раді оголосили екстрений збір – мали читати Акт проголошення незалежності. 392 депутати сказали «за», 4 були проти. Але рішення ще повинен був підтвердити народ. Всеукраїнський референдум призначили на 1 грудня. Українці майже одностайно вибрали незалежність.

30 років ми святкуємо День Незалежності України саме 24 серпня – згадуємо день, коли на папері вперше проголосили створення нашої країни. 

90-і були щасливими та дуже креативними роками. Раптом нам дозволили все: видавати журнали, продавати армійські КамАЗи, консультувати, проводити міжнародні виставки. А вигравав той, хто швидко приймав рішення та діяв. Зараз мені дивно чути, що 90-і хтось називає «лихими» – це більше російський вплив. Упевнений, що більшість підприємців тих років згадують їх із задоволенням.

Проте важливо було одразу сказати: «Ми не матимемо справу з бандитами та з комсомольцями». Ці дві групи заробляли швидше і більше. Але я відчував, що кінець їхньої історії буде поганим. 

А в іншому справи були прекрасні. Якщо в 1990–1992 роках тираж журналу «Галицькі контракти» був 14–15 тис., у 1993–1995 роках – 25 тис., то вже в 1996 році – 84 тис. Думаю, що ми вгадали з форматом. Це були новини ринків, історії успіху, а також багато довідкової та методичної інформації. Адже в ті роки ніхто нічого не вмів і не знав. При цьому число самих людей, які втягувалися в підприємництво, зростало стрімко. Вони шукали інформацію і потребували свого кола спілкування та розмови ринковою мовою. Ми так і спілкувалися з ними, але не мудрували, намагалися бути зрозумілішими та простішими. До речі, «Галицькі контракти» виходили тільки українською мовою. Російська копія з'явилася трохи пізніше.

Найпопулярніша – третя група із 5%-ю ставкою податку від доходу. Вона доступна для ФОП і юридичних осіб. Кількість найманих працівників необмежена, можна вибирати будь-який вид діяльності, окрім заборонених.

Упродовж усіх років незалежності України Visa привносила інновації та нові платіжні технології, сприяла появі нової цифрової інфраструктури та розвитку сучасної безготівкової економіки країни. У фокусі нашої компанії завжди була і залишається підтримка бізнесу та підприємців. Багато чого ми вже зробили: від бізнес-карток до безконтактної оплати, від електронної комерції до технології, що перетворює смартфон на POS-термінал. Важливо згадати і нашу співпрацю з «Дiя.Бiзнес», і підтримку консультаційних центрів для підприємців у Харкові й Одесі. Ми раді підтримати цей інтерактивний медіапроєкт з MC.today, який дозволить подивитись на 30 років становлення підприємництва через цікаві факти, ключові події та особисті спогади підприємців.

В Одесі відкрили перший в Україні супермаркет дитячих товарів. В одному місці продавали все: від дитячого харчування до меблів. Зараз в мережі 43 магазини.

У Києві реєструють Перший український міжнародний банк, 92% акцій належить ТОВ «СКМ Фінанс» олігарха Ріната Ахметова. Для клієнтів відкрились у квітні 1992 року в Донецьку. У 2014 році головний офіс перенесли в Київ через війну. Зараз у мережі 172 відділення. У 2020 році ПУМБ посів перше місце в номінації «Опора малого та середнього бізнесу» рейтингу «Фінансовий Оскар» за версією журналу «Бізнес».

У Запоріжжі відкрили першу аптеку під назвою Аптека низьких цін. В 2017-му назву змінили на Аптека АНЦ. Зараз до мережі входять 950 філіалів у 138 містах України, там продають 22 тис. товарів для здоров'я і краси.

2000-й – перший рік сталого економічного зростання в Україні. З осені 1999 року збільшилось виробництво товарів, поступово набирають обертів торгівля та сільське господарство. ВВП в порівнянні з 1999 роком виріс на 6%. За рік виготовили товарів на 144,4 млрд грн – це на 12,9% більше, ніж у 1999 році. Середній курс долара був 5,2 грн, а дохід однієї людини – 141 грн на місяць, у порівнянні з попереднім роком – на 41 грн більше. 

За п'ять років вона зросла до 15,5%.

70% з них працюють дотепер. За даними аналiтичної cистеми YouControl.

3 липня 1998 року прийняли Закон України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Але реєстрація запрацювала тільки за рік. 

Світова криза почалась із кризи у країнах Південно-Східної Азії ще в 1997-му. В Україні вона була теж доволі відчутною.

У 1997 році курс долара дорівнював 1,86 грн, в 1998-му – уже 2,45 грн, а в 1999-му – 4,13 грн. За рік він злетів на 68,7%. Зовнішній борг України за рік виріс до 40% ВВП. Різні підприємства втратили від 10% до 28% доходу. 

В 1998 році в Україні було понад 1 мільйон зареєстрованих безробітних. Уже за рік їхня кількість збільшилась ще на 200 тисяч.

В Україні з'явився новий мобільний оператор, який першим надав услугу передачі SMS. Зараз це найбільший у країні оператор з 26 млн абонентів і 1 млн користувачів домашнього інтернету.

У Києві за рік відкрили п'ять продуктових крамниць. Зараз у мережі 272 супермаркети, чотири з яких – делікатес-маркети Le Silpo, вона входить до Fozzy Group. У 2019 році мережа перемогла в загальнонаціональному конкурсі Retail Awards «Вибір споживача» в номінації «Мережа супермаркетів України». Дохід у 2020 році – 64,4 млрд грн.

У Моршині Львівської області почали розливати на продаж мінеральну воду. За даними дослідження ACNielsen Ukraine, у 2013 році продукція бренду займала 28,5% ринку мінеральних вод. Зараз бренд належить групі компаній IDS Borjomi Ukraine.

У Харкові компанія в’єтнамця Фам Нят Вионга «Техноком» почала виробляти вермішель швидкого приготування. Згодом в асортименті з'явились приправи та пюре швидкого приготування. У лютому 2010 року «Техноком» увійшов до складу групи компаній Nestlé – власнику виплатили $150 млн.

Віктор Форсюк, програміст, адміністратор інтернет-сервісів 

На початку 90-х я працював у компанії ISP Global Ukraine, ми займались інтернет-провайдингом. Перші сайти почали з'являтись у 1994 році. Їх ставало все більше, і потрібно було об'єднати всі в якийсь каталог. Так виник наш проєкт – weblist.gu.net. Ми збирали сторінки за напрямами: мистецтво, освіта, туризм, ділова й фінансова інформація тощо. 

Розробляв і вів проєкт я сам. Створювати сайт у 90-х було простіше. Не потрібно було знати мову програмування JavaScript, враховувати ключові слова для просування, робити сайт зручним для екранів мобільних телефонів. 

Перші сайти були дуже мінімалістичними – лише текст. Згодом із графічною частиною мені допомагав мій колега Євген Зубрицький. Швидкості інтернету тоді були на багато порядків меншими від сучасних. Тому й обсяг тексту і графіки був невеликим, щоб сайт завантажувався не надто повільно. 

Студенти-музиканти відкрили в Одесі радіостанцію на частоті 105,3 МГц. Вона швидко стала популярною серед молоді і студентів завдяки прогресивній музиці. За рік Просто Ради.О вже звучало в Києві. Радіостанція шість разів отримувала всеукраїнську премію «Золоте перо», що з 1999 року обирає найкращих журналістів.

Перший дзвінок з мобільного телефона зробив президент України Леонід Кравчук. Він 40 секунд спілкувався з послом України в Німеччині.

Два аспіранти Львівської політехніки Тарас Кицмей і Ярослав Любінець заснували ІТ-компанію. Сьогодні в 40 офісах компанії у 12 країнах працюють понад 10 тис. осіб. В Україні SoftServe– друга за кількістю співробітників серед ІТ-компаній.

У Дніпрі група підприємців, зокрема Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, створюють приватний банк. Він починався з офісу та кількох комп'ютерів, зараз у банку 3,4 млн клієнтів, 668 відділень і 7395 банкоматів. У 2017-му він був націоналізований.

У Києві створили поліграфічне підприємство, де пізніше почали видавали журнали «Бізнес», «Наталі», газету «Бухгалтерія» та видання «Бізнес. Прайс-листи». Зараз компанія банкрут.

О 23:00 12 листопада 1992 року в Україні зняли з обігу рубль. Єдиним засобом розрахунку став український карбованець – у паперовому вигляді це був купон Національного банку України.

У 1991 році в Києві Юрій Янковський з колегами з компанії «Технософт» почали під'єднувати перших користувачів до інтернету. Доступ коштував $666, або 20 тис. рублів на рік – це вартість двох машини у ті часи. Комп'ютери та модем коштували приблизно $3 тис. Дозволити собі нову послугу могли лише великі підприємства чи дослідницькі інститути. 

Швидкість була замала, щоб, наприклад, надіслати зображення. Але, пригадує Юрій, можна було читати новини й обговорювати технології на світових електронних форумах чи конференціях. 

За рік компанія «Технософт» під'єднала 50 абонентів. Українські компанії розміщували в інтернеті оголошення про свій товар і листувались з іноземними клієнтами. Один електронний лист «долітав» за 15 хвилин.

Вперше вийшла в ефір телепрограма «Факти». У 2005-му на каналі створили перше у країні суспільно-політичне шоу «Свобода слова». З 2009 року входить у медіагрупу StarLightMedia. З 2017 року частка телеканалу – 8,92%.

86% з них працюють дотепер. За даними аналiтичної cистеми YouControl.

Жінка із села Барашівка Житомирської області відкрила роздрібний магазин.

Насправді, ще до проголошення незалежності в Україні було 2 652 підприємці – і 95% з них працюють дотепер! «Таку можливість давав Закон УРСР "Про підприємництво", який прийняли 7 лютого 1991 року. Бізнесменів тоді реєстрували депутати міських і районних рад», – коментує Данило Глоба, заступник директора з правових питань компанії YouControl.

Після 24 серпня 1991-го та до кінця року бізнес оформили 378 осіб. Найчастіше вибирали напрям торгівлі та ремонту, але один чоловік з Харкова вже тоді створив бізнес на вебпорталах. У наступному, 1995 році у країні було вже 17 811 підприємців.

81% з них працюють до сих пір. За данними аналiтично cистеми YouControl

О 23:00 12 листопада 1992 року в Україні зняли з обігу рубль. Єдиним засобом розрахунку став український карбованець – у паперовому вигляді це був купон Національного банку України.

З 1994-го по 1996 роки на Фабриці банкнотного паперу НБУ надрукували 995 млн банкнот купоно-карбованців. Найбільше було номіналом 10 тис. – 170 млн штук. Наприкінці 1993 року цієї купюри б не вистачило, щоб купити десяток яєць – ціни на них виросли до 33 тис. крб. В обігу карбованці були до 16 вересня 1996 року – на зміну їм прийшла національна валюта гривня.

У червні 1997 року українці вже могли купити державні облігації й облігації внутрішньої державної позики. Цінні папери – фактично розписка від держави про те, що вона бере у людини в борг певну суму та гарантує виплату з відсотками. Вони є ще одним каналом наповнення бюджету. Строк погашення облігацій – 6, 12, 24 місяці, а зараз – до 5 років. 

Перший випуск облігацій склав 1 млн цінних паперів, одна облігація коштувала 50 грн.

У 1999 році заборонили бартер між приватними та державними підприємствами. Раніше керівник державного заводу міг без будь-якого контролю обміняти гроші з каси на товари чи послуги або готовий продукт – на сировину, наприклад, хліб на муку. 

У 2000 році більше підприємств почали оплачувати рахунки грошима. Наприкінці 90-х лише 10% держкомпаній оплачували електроенергію готівкою. За рік цифра зросла до 80%.

Підприємцям дозволили сплачувати фіксовану суму або відсоток від прибутку. Виходило від 20 до 200 грн податків на місяць. Але у спрощеній системі є обмеження за кількістю найманих працівників і видами діяльності: «спрощенці» не можуть вибрати азартні ігри, брокерську діяльність, послуги аудиту, продаж алкоголю тощо.

За рік зареєстрували 110 тис. підприємців – це на 10,7 тис. більше, ніж було у 1998 році. Податкова система для «спрощенців» трансформувалася і дожила до наших днів.

Останніми трьома роками в Україні активніше відкривають бізнес жінки – з 2017 по 2020 роки вони зареєстрували на 48,6 тис. ФОП більше, ніж чоловіки. Загалом сьогодні в Україні працюють 2,2 млн ФОП.

У 1997 році «Укртелеком» відкрив перший інтернет-вузол у Києві. Він був підключений за волоконно-оптичною лінією зв'язку до вузла компанії UUNET у Лондоні на швидкості 2 Мбіт/с. Раніше люди з одного під'їзду багатоповерхівки могли виходити в інтернет через вузол у Москві, а з іншого – через Швейцарію. Інформація передавалась у 10 разів повільніше. 

Лише після 2000 року вузли «Укртелекому» з'явилися в усіх великих містах. Тоді українців почали масово під'єднувати до інтернету через домашні телефони за допомогою dial-up.

Віктор Форсюк, програміст, адміністратор інтернет-сервісів: 

«На початку 90-х я працював у компанії ISP Global Ukraine, ми займались інтернет-провайдингом. Перші сайти почали з'являтись у 1994 році. Їх ставало все більше, і потрібно було об'єднати всі в якийсь каталог. Так виник наш проєкт – weblist.gu.net. Ми збирали сторінки за напрямами: мистецтво, освіта, туризм, ділова й фінансова інформація тощо. 

Розробляв і вів проєкт я сам. Створювати сайт у 90-х було простіше. Не потрібно було знати мову програмування JavaScript, враховувати ключові слова для просування, робити сайт зручним для екранів мобільних телефонів. 

Перші сайти були дуже мінімалістични»

У 1993 році Україна була «рекордсменом» за рівнем інфляції серед країн, де немає війни. Ціни зросли більш як на 10 000% за рік. Закривались виробництва і зменшувалась кількість товарів, тому уряд ввів обмеження на експорт. Нацбанк почав видавати кредити та субсидії банкам, аграріям. Наприкінці року заборгованість перед урядом за кредитами дорівнювала 13,8 трлн крб – це у 8 разів більше, ніж у 1992 році. Курс долару зріс у півтора раза, до 1200 крб.

Подолати гіперінфляцію допомогли реформи і гроші від Міжнародного валютного фонду. У 1994–1995 роках Україна отримала $763,1 млн позики. З 1995-го по 1998 роки МВФ надав Україні кредитів ще на $1935 млн. Гроші спрямували передусім на підтримку курсу гривні і платіжного балансу країни.

Iнфляція у 1993 році зросла з 210% до 10 256%. Причин було багато: знецінилась національна валюта, підприємства виробляли менше продукції на продаж і сплачували менше податків, розрослась тіньова економіка, люди залишались без роботи. Через інфляцію Кабінет міністрів України та Національний банк час від часу заокруглювали роздрібні ціни, тарифи на товари, роботи, послуги тощо. У січні 1994 року розрахунки округлили до сум, кратних 10 крб, а у вересні того самого року – кратних 100 крб. Так, хліб на початку року коштував приблизно 33 крб, а наприкінці – уже 2 тис. 

Із жовтня стали недійсними купони номіналом від 1 до 50 крб, а за рік, у вересні 1995 року, вилучили купони по 500 крб.

Перший ресторан McDonald’s з'явився в Києві на станції метро «Лук'янівська» 24 травня 1997 року. На відкриття прийшли 13 тис. осіб. 

Сьогодні у 21 місті і трьох селах України працюють 102 ресторани McDonald’s. Заклад біля Центрального залізничного вокзалу в Києві входить у десятку найпопулярніших у світі. 

Щодня в українських закладах мережі з'їдають приблизно 17 тис. кг картоплі фрі – це 160 тис. порцій. Найчастіше гості купують «Біг Мак», «Дабл Чізбургер», «Чізбургер» і картоплю фрі.

2 вересня 1996 року офіційно ввели національну валюту гривню. Напередодні цієї події Фабрика банкнотного паперу НБУ надрукувала 1 млрд купюр по 1, 2, 10 та 20 гривень.

Завдяки реформі вдалося знизити рівень інфляції. Якщо у 1995 році ціни на продукти зросли у 2,8 раза, то в 1996-му – у 1,4, а в 1997-му – лише на 10,1%. Гривня додала стабільності курсу іноземних валют – увесь рік один долар був на рівні 1,76 грн.

У 1996 році колгоспні землі розпаювали та віддали українцям. До 2001 року отримали пай 6,48 млн селян, 5,6 млн з них віддали ділянки в оренду. Загалом роздали 26,5 млн га посівних земель. За даними Держстату, у 1996 році в Україні було 30 млн га територій для посіву сільськогосподарських культур.

Прийняли закон «Про рекламу», що почав контролювати рекламний ринок в Україні. Раніше кожен просував свій товар як хотів, відтепер ввели штрафи. 

Наприклад, заборонили рекламувати цигарки та алкоголь біля шкіл і садочків, публікувати рекламу таких товарів на перших та останніх сторінках газет і журналів. У разі порушення компанія та рекламна агенція платить штраф – він дорівнює вартості розповсюдження такої реклами, помноженої на п'ять. 70% суми штрафу йде до державного бюджету, а 30% – місцевому комітету прав споживачів, що контролює такі правила.

У 1996 році зареєстрували асоціацію компаній «Фондова біржа "Перша фондова торгова система" (ПФТС)». За рік вона отримала ліцензію на роботу від Державної комісії з цінних паперів. 

До кінця 1997 року на біржі продали цінних паперів на 354,91 млн грн. На той момент кількість компаній і банків у її складі уже становила 193 установи. Серед них були Фонд державного майна України, який продав перші пакети акцій державних компаній у межах приватизації, а також ВАТ «IНТЕРПАЙП НТЗ», «Центренерго», ВАТ «Дніпрошина» та інші. До речі, «Дніпрошину» вважали одним з найпривабливіших підприємств, акціями яких торгували на ПФТС у 1997 році.

Зараз ПФТС – один з найбільших організаторів торгів цінними паперами в Україні.

Підприємцям дозволили сплачувати фіксовану суму або відсоток від прибутку. Виходило від 20 до 200 грн податків на місяць. Але у спрощеній системі є обмеження за кількістю найманих працівників і видами діяльності: «спрощенці» не можуть вибрати азартні ігри, брокерську діяльність, послуги аудиту, продаж алкоголю тощо. 

За рік зареєстрували 110 тис. підприємців – це на 10,7 тис. більше, ніж було у 1998 році. Податкова система для «спрощенців» трансформувалася і дожила до наших днів.

Сьогодні існують чотири групи платників єдиного податку. Найпопулярніша – третя група із 5%-ю ставкою податку від доходу. Вона доступна для ФОП і юридичних осіб. Кількість найманих працівників необмежена, можна вибирати будь-який вид діяльності, окрім заборонених.

Останніми трьома роками в Україні активніше відкривають бізнес жінки – з 2017 по 2020 роки вони зареєстрували на 48,6 тис. ФОП більше, ніж чоловіки. Загалом сьогодні в Україні працюють 2,2 млн ФОП.

Жінка із села Барашівка Житомирської області відкрила роздрібний магазин.

Насправді, ще до проголошення незалежності в Україні було 2 652 підприємці – і 95% з них працюють дотепер! «Таку можливість давав Закон УРСР "Про підприємництво", який прийняли 7 лютого 1991 року. Бізнесменів тоді реєстрували депутати міських і районних рад», – коментує Данило Глоба, заступник директора з правових питань компанії YouControl.

Після 24 серпня 1991-го та до кінця року бізнес оформили 378 осіб. Найчастіше вибирали напрям торгівлі та ремонту, але один чоловік з Харкова вже тоді створив бізнес на вебпорталах. У наступному, 1995 році у країні було вже 17 811 підприємців.

У 1992 році в Україні ухвалили закон «Про приватизацію державного житлового фонду». Завдяки йому мешканці гуртожитків могли продавати й обмінювати свої квартири. Рієлтори скуповували таку нерухомість у власників і перепродавали як одну велику квартиру. 

З 1993-го по 1999 рік приватизували майже 4,5 млн квартир. Найдорожчими були квартири в Києві, далі йшли Ялта й Одеса. Вартість однокімнатної квартири у столиці на початку 90-х складала від $7 тис. на околиці та від $9 тис. ближче до центру.

Колишні комуналки ремонтували та перетворювали на бізнес-центри. Перший такий центр – «Артем» по однойменній вулиці в Києві. 

Гнучкий диск у пластиковому футлярі об'ємом до 2,8 мегабайта – це як сучасна фотографія на смартфоні. Підприємець Олександр Ольшанський на початку 90-х продавав дискети по 50 рублів.

Одяг, книги й інші товари можна було придбати за каталогами, що розсилали поштою. Серед найпопулярніших – Otto, Neckermann, Quelle та інші.

Iгрові приставки, що спершу підключали до лампових телевізорів, клон консолі Nintendo Entertainment System. Вони були доступними для обмеженого кола, адже ліцензійні картриджі з іграми майже неможливо було дістати в Україні 90-х.

Перевірка бухгалтерської та іншої документації. Став популярним з 1993 року, коли закрили ревізійні відділи при державних установах і міністерствах. Колишні ревізори відкрили приватні практики.

Харківська компанія, що пропонує дистанційно вивчати іноземні мови: для цього надсилали касети та книги із завданнями.

Пристрій, що запускався після дзвінка на телефон, якщо ніхто не взяв слухавку протягом певного часу. Він програвав записаний текст, після якого можна було залишити повідомлення.

Компактний пристрій для програвання музики. Перші касетні плеєри, що везли в Україну, були фірми Sony. Вони працювали від батарейок приблизно дві години.

Популярне місце торгівлі й обміну інформацією. Там можна було знайти дефіцитний товар та обміняти речі, що видали замість зарплати. 

Негрошовий обмін товарами чи послугами. Олександр Соколовський, засновник «Текстиль-Контакту» так виміняв першу партію тканин з Узбекистану на фуру з 20 т цукру. Бартер часто використовували на підприємствах, де не було чим платити зарплату.

 На сленгу так називали легковий автомобіль марки BMW.

Державний цінний папір. Його можна було вкласти в державне майно й отримувати від цього дохід. Або продати іншим і одразу отримати гроші.

Продаж державних об'єктів, вартість яких понад 250 млн грн. За період з 1992 року по 1994 рік в Україні приватизували 9 416 підприємств за гроші та 6 705 – за сертифікати. Наприклад, у 1999 році 78% акцій ВАТ «Океан» у Миколаєві продали трохи більш ніж за $5 млн. Хоча в той момент на заводі стояло недобудоване судно вартістю $25 млн.

Мiсце, де можна було позичити VHS-касету, а пізніше й диск із фільмом закордонного виробництва. У топі – американські й азійські бойовики, комедії, фантастика тощо.

Українська національна валюта, що ввели у 1996 році, щоб стабілізувати економіку. До цього в обігу були рублі та купони.

Відсутність чи недостатня кількість певних товарів. Так, перші відеомагнітофони обійшлися б у середню річну зарплату на заводі.

Особливо популярною була вермішель швидкого приготування «Мівіна». Її у 1995 році почала виготовляти корпорація «Техноком» у Харкові, яку заснував в'єтнамець Фам Нят Вионг.

1 грудня 1992 року домен .ua був офіційно делегований Україні.

Кімната з комп'ютерами, що об'єднували в одну мережу. Там можна було випити каву чи чай, пограти в ігри, набрати та роздрукувати текст або відправити імейл.

Постачальники послуги доступу до інтернету. Зі слів підприємця Олександра Ольшанського, у 1999 році в інтернеті «з'явились гроші» і він очолив холдинг найбільших українських провайдерів.

19 грудня 1990 року Юрій Янківський з Міжгалузевого наукового центру технології програмування «Технософт» у Києві під'єднався до всесвітньої мережі. Спочатку швидкість інтернету була всього 2,5 Кбіт/с – пісню у 2МБ ви завантажували б хвилин 20. Зараз середня швидкість у 2 тис. разів більша і дорівнює 50 Мбіт/с.

Так називали долари через зелений колір купюр.

Візок, на якому можна перевозити набиті клітчасті сумки. Підприємець Юрій Синиця, наприклад, возив на них ошийники та товари для тварин, які продавав на чернігівському ринку «Нива».

Захист від рекету. З подібним стикнувся Дмитро Томчук у 90-х – «приємні люди» кожного місяця приходили за грошима, завдяки чому його офіс ніхто не громив.

З 1999 року щонеділі проводили розіграш «Лото-Забава» із грошовим виграшем, джекпот сягає 200 млн грн. Головним призом є джекпот. Крім того, у різних місцях почали продавати «миттєві лотереї», де приз можна отримати в точках продажу.

Атрибут іміджу бізнесмена 90-х років. По одній з версій, яскравий червоний піджак Versace привезли із Франції у 1992 році російські підприємці.

Cині джинси турецького бренду Mawin. Були двох моделей та однаково підходили як жінкам, так і чоловікам.

Cайти, де кожен може створити будь-яку тему для обговорення та написати свою думку. Досі в кожному місті є свої популярні форуми, а також створюють тематичні сайти – відгуки щодо садочків, роботодавців та інших тем.

Офіційно з'явився у 1993 році. Першим оператором стала компанія «Український мобільний зв'язок» (UMC).

Пристрій, що дозволяє комп'ютеру передавати інформацію телефонною лінією. У 90-х сторінка сайту могла відкриватися кілька хвилин.

Прообрази сучасних месенджерів. Там люди з ніками на кшталт «Бетмен», ​​ Ramzes19 і «Киса234» спілкувались, знайомились і домовлялись про зустрічі.

Один з перших електронних засобів зв’язку. Надіслати повідомлення на пейджер можна було з телефону. Текст і номер записували оператори.

Апарат, що робив швидкі фото на спеціальному папері. Зображення на фото повністю проявлялися за 10–15 хвилин, але однієї касети вистачало лише на 8 знімків.

Особливо цінували пакети з написом Marlboro або BOSS. Їх прали та вивішували сушитись поряд з білизною, щоб використати ще.

Підприємці в 90-і роки стикались із погрозами з боку груп злочинців того часу. Людей змушували платити гроші, щоб вони могли працювати далі.

З розвитком інтернету з'явилися й сайти безкоштовних оголошень. Там можна було як продати зношені капці, так і знайти кохання в рубриці «Знайомства». Підприємець Юрій Синиця купував свої перші комп'ютери і принтери за оголошеннями. Доводилось дзвонити постачальникам в інше місто з переговорного пункту Головпоштамту.

Cистемний адміністратор, який царював у комп'ютерних клубах: забезпечував роботу техніки й обслуговував клієнтів.

Приховування прибутку. Наприклад, коли отримують зарплату «в конверті».

Улюблена сумка всіх гуртових продавців на ринках і челноків. Легко миється та витримує вагу понад 25 кг. За 20 років після тріумфальної ходи по Україні цей аксесуар з'явився на подіумах у Парижі.

Офіційно з'явився у 1993 році. Першим оператором стала компанія «Український мобільний зв'язок» (UMC).

Перші телефони Nokia та Motorola з'явились у 90-х роках, але дозволити їх могли собі окремі люди. Підприємець Дмитро Томчук купив Nokia 440 за $500 і мав постійно тримати на рахунку $50, щоб його не заблокували.

Застарілі телефонні автомати замінили модернізовані таксофони. Щоб зробити дзвінок, потрібно було придбати спеціальні жетони, а згодом з'явились апарати від «Укртелекому», для яких потрібно було купити картку із хвилинами. 

Дозвіл на купівлю дефіцитного товару за гроші. Так купували, наприклад, цукор чи мило.

Популярні у 90-ті іграшки. До речі, віртуального домашнього улюбленця у тамагочі доводилося годувати й розважати чи не цілу добу. Тетрис – одна з перших головоломок, що досі є в кожному телефоні. А іграшку йо-йо потрібно було ще вміти розкрутити за шнурок, прив'язаний між двох однакових дисків.

Продаж різноманітних товарів на телеканалах з демонстрацією: від набору диво-ножів до вібромасажерів.

Пристрій, що дозволяє через телефонну лінію надсилати листи та зображення. Їх витіснила електронна пошта, проте в деяких організаціях факси є дотепер.

У 1997 році в Києві відкривається перший в Україні ресторан мережі Mcdonald’s.

Торговці, які їздили в Польщу, Туреччину та Чехію за одягом і продавали його в Україні в декілька разів дорожче.

Керівники та бізнесмени, які є вихідцями з радянської еліти. У 90-х вони приватизували державне майно та створювали заводи, банки та інші великі компанії. 

Через дефіцит товарів у чергах могли стояти цілий день. Тетяна Абрамова, засновниця дому моди Rito, у 90-х їздила за нитками до Москви. У магазині їй запропонували альтернативу нескінченній черзі – дістати трактор Курського тракторного заводу.

Технологія бездротового зв'язку. Завдяки їй можна було передати інформацію зі швидкістю 64 Кбіт/с. Фото можна було переслати менш ніж за секунду, а пісню – десь за хвилину.

Комутована лінія для підключення до інтернету через телефон і модем.

Мережа, що нагадувала електронну пошту. Її користувачів називали «фідошники». Учасникам мережі був потрібен лише канал зв'язку – телефонна лінія. Символом Fido був собака з дискетою в зубах.

Мова розмітки гіпертексту, якою був написаний перший браузер.

Протокол передачі сайтів в інтернеті. Співзасновник компанії «Технософт» Юрій Янковський згадує, що перші сайти в Україні з'явилися в 1993 році. До цього в користувачів був доступ лише до електронної пошти та чатів.

Пристрій для програвання відео з касети. В Україні він запустив еру домашнього відео. До 2002 року, за оцінками компанії JVC, у світі подали 900 млн відеомагнітофонів.

Iнформаційний простір із сайтами. Назва – абревіатура англійського терміну World Wide Web, що перекладається як «всесвітня мережа».

Коли мені було 16 років, батько подарував мені цуценя породи різеншнауцер. Але ми ніде не могли знайти для нього ошийник. Тоді ми пішли на ринок, купили там шкіряний солдатський ремінь і разом з батьком змайстрували ошийник для пса. На роботу пішло години дві, але ми перед цим довго думали, як саме його зробити.

На прогулянках собачники і знайомі звертали увагу на аксесуар мого улюбленця. Деякі попросили і для їхніх тварин зробити такі. На накопичені $10 я закупив необхідні матеріали: солдатські ремені й іншу військову амуніцію. Із цього зробили перші зразки. Їх розкупили швидко, i стало зрозуміло, що ця справа може приносити гроші.

Був 1995 рік. Бізнес захопив мене: вдень я навчався в інституті економіки, а вихідними робив ошийники. Замість офісу була орендована квартира у хрущовці – в одній кімнаті склад, у другій мінівиробництво, а на кухні «кабінет директора».

Цього року моїй компанії Collar Company виповнюється 26 років, у ній працює понад 500 співробітників. Наші товари для домашніх улюбленців представлені в 70 країнах світу.

У 1988 році мені було 24 роки, а синові – півтора. Тоді в нас не було ані підгузків, ані гарного дитячого харчування, ані дитячого YouTube. Довелося кинути аспірантуру і заробляти гроші. Це було найкраще рішення в житті, хоча ті роки запам'яталися мені цілодобовою важкою роботою.

Спершу я видавала довідник з переліком послуг компаній Києва, потім возила квіти із Чехії, вела курси англійської і організовувала концерти Лариси Доліної та Льва Лещенка по всій Україні.

В 1994 році я заснувала компанію з продажу моторної олії «Каміон-Оіл». За три роки я змогла здійснити свою мрію: прийшла в аеропорт, подивилася на табло і там же вибрала рейс у Ніццу. Так я розуміла багатство і свободу в 90-х.

Починати працювати і рости разом із країною було цікаво та корисно. Податкову систему робили на моїх очах. Усі ми, які стартували в 90-х, добре розуміємо і продажі, і бухгалтерію, і логістику, і правила, і закони.

Сьогодні моя компанія входить до трійки лідерів в Україні в ніші автомастил. В команді 600 людей, вони працюють в 60 країнах.

У 1995 році нам потрібен був прес, щоб обробляти трикотажну тканину. Ця штука дуже дорога та важка. Новий прес ми не тягнули. За пів року пошуків я нарешті знайшла вживаний, але в хорошому стані. На вантажній машині його привезли на завод, де ми знімали приміщення під цех. Я була щаслива.

Справа за малим – підняти прес на третій поверх. Я швидко знайшла кран, от тільки моїх знань у закріпленні вантажу виявилось замало. Та й кранівник схалтурив – погано закріпив стропи. Вони обірвались прямо напроти вікон, куди прес потрібно було затягувати, і він на моїх очах за мить опинився на асфальті.

Я рідко плачу, але тут не стримала сліз. Вивів з шоку мене кранівник. Він витримав паузу та спитав: «Хазяйка, на металолом чи наверх?» Я готова була його вбити, але цим же справу не виправиш. «Наверх», – скомандувала я. І врешті-решт понівечений прес потрапив до нас.

Ми його відремонтували. Апарат служив вірою і правдою ще довгі роки. Тоді, наприкінці 90-х, наш парк станків був дуже примітивним. Але ми навіть на застарілому обладнанні створювали класну продукцію – в перші чергу завдяки дизайну.

На початку 90-х я шив вдома блузки. Продавав їх із саморобного лотка на Хрещатику і біля метро «Вокзальна». Пам'ятаю, що взимку було складно, тому що сильно мерзли руки. І завжди було кайфом повернутися в теплу квартиру на Березняках і зігрітися.

Коли не було клієнтів і всі вперто йшли повз – сам створював ажіотаж. Я залишав на точці свого помічника Вадима Вечорека, відходив трохи далі. Потім під виглядом випадкового перехожого повертався. Брав блузку, мацав її та нахвалював. Нібито мене сестра відправила за другою – настільки їй сподобалася якість. Такий собі маркетинг, але працювало безвідмовно.

Як приватний підприємець я вів зошит, де по-чесному записував усі свої багатомільйонні обороти в карбованцях. Була спокуса вказувати не все, адже з кожної блузки я відстібав податок державі. І хоча справи йшли непогано, я вирішив почати працювати по-дорослому – займатись текстильним гуртом. 1 квітня 1995 року офіційно зареєстрували «Текстиль-Контакт».

У мене вже були деякі зв'язки і божевільна на той час сума – $10 тис. І я вирішив ризикнути всім, що мав. Домовився з узбецьким бізнесменом про бартер: він мені тканини, а я йому 20 тонн цукру. Я мав прилетіти до Ташкента на зустріч 1 квітня. Неймовірним чином угоду вийшло провернути, а за нею пішли наступні вигідні угоди. 

Наприкінці 90-х ми переїхали вже у власний офіс, купили бавовняний комбінат, що вмирав, та оновили його – там виготовляли більшу частину всіх українських тканин з бавовни. Ми втратили його через війну на Донбасі. Сьогодні в дев'яти наших магазинах приблизно 30 тис. видів тканин з 25 країн світу. Можна знайти все потрібне для пошиття будь-чого – від скатертини до намету.

Україна тільки зароджувалась і мала почати все з чистого аркуша. Усі закони, нормативні документи створювали з нуля, а потім швидко змінювали. Потрібна була база даних, у якій усе це можна зібрати і систематизувати. Саме для цього спочатку й створили наш сімейний бізнес – «ЛІГУ».

Ми завжди хотіли зрозуміти, що потрібно людям, що в них болить. У ті часи абсолютно всі юристи збирали підшивку газет «Урядовий кур'єр» або «Відомості Верховної Ради» з опублікованими законами. Коли виходив номер з поправками – вирізали цей фрагмент і вклеювали його на потрібне місце в газету з основним законом. На день могли прийняти 100 чи 200 поправок. Така «юридична аплікація» виглядала кумедно.

Чому б нам не робити так само, тільки на екрані комп'ютера? Так і зробили. На сайті ви бачите фрагмент закону, що зазнав змін – мі його помічали іншим кольором. Потім клацаєте і читаєте, що було до цього.

У 90-і ми не думали робити наш продукт на весь світ, хоча тоді аналогів йому не було. В Україні ми успішно розвивалися і хотіли створити якісну українську комп’ютерну правову систему. Із цим впоралися, і тепер шукаємо своє місце на міжнародних ринках.

У Маріїнському парку є чудова лавочка – там ми зустрічались із нашими першими клієнтами «ЛІГА: ЗАКОН». На початку 90-х ми вп'ятьох працювали в дуже маленькому офісі, де не було місця для гостей та окремих приміщень для керівників компанії.

У цей час почався справжній «правовий бум» – нові закони незалежної України приймали щодня. Ми вирішили їх класифікувати й об'єднати в систему. Для цього в нас був один комп'ютер, що нам довірив мій батько, але його не вистачало. Обладнання тоді коштувало дуже дорого. Проблему вирішила Галина Фріланд, співзасновниця Української правничої фундації та мати теперішньої віцепрем’єрки Канади. Вона дала нам на деякий час п'ять комп'ютерів.

У 1993 році ми розгорнули систему продажів та абонентського обслуговування, за рік у нас було вже 300 клієнтів. А потім потихеньку купували комп'ютери самостійно. У ті часи ми не вели облік клієнтів – допомагали всім, навіть якщо людина не заплатила гроші. Відчували, що робимо потрібну справу. Але дзвінків ставало більше, а грошей – ні. Ми зрозуміли, що терміново потрібно приводити все до ладу.

Спочатку ми зібрали в одному місці всі закони та нормативні документи – гарантували, що в них немає помилок. Створили базу, де можна було швидко знайти потрібний документ. Це була система, що завантажувалася на комп’ютер, а зайти туди можна було тільки з допомогою електронного ключа. Нею користувалися всі – від юристів і держслужбовців до бухгалтерів і підприємців. У 1997 році ми поставили свою програму практично у всіх відомствах виконавчої влади.