років українського
підприємництва
за підтримки
та
З появою незалежності в Україні з'явились підприємці. Бізнес тисяч мрійників, які навпомацки запускали власну справу в 90-х, розвивався паралельно із країною: переживав кризи, злети й падіння, але врешті-решт ставав потужнішим.

Як саме це відбувалося? Які підприємці і бренди є головними героями вітчизняного бізнесу? Дізнайтеся про це у спільному медіапроєкті MC.today за підтримки Visa та Дія.Бізнес, присвяченому історії українського підприємництва протягом 30 років незалежності.

Ми підготували інтерактивну карту розвитку українського бізнесу, поділивши її на три епохи: 1990-і, 2000-ні і 2010-і. Рухаючись цією картою і натискаючи на портрети, цифри, іконки, логотипи, ви познайомитесь із ключовими підприємцями, подіями, архетипами і брендами України. Гортайте, взаємодійте, випробовуйте свої сили в тестах, дивiться вiдеоінтерв'ю з героями епох. Можливо, одним з героїв 20-х років станете саме ви.
Послуги
Технології
Архетипи
Бренди
Статистика
Герої
Події
Події
Випуск першої
картки Visa в Україні.
Впровадження першого
рішення з еквайрингу
Прийняття
Конституції
Запуск першої
бізнес-картки Visa
банком Аваль
українців вважали себе щасливими згідно з
опитуванням населення України в межах Світового дослідження цінностей
Середній курс долара
Подивіться вiдео і прочитайте
історії Дмитра Томчука
та Лiлiї Пустовiт
працювали над проєктом:
Команда MC.today
Віра Черниш – СЕО і керівна редакторка
Лариса Кузора– шеф-редакторка спецпроєктів
Уляна Медуха – операційна директорка
Юлія Горошко – креативна директорка спецпроєктів
Євгенія Козловська - креативна редакторка спецпроєктів
Руслана Андрєєва – продюсерка спецпроєктів
Катерина Цiбере – ілюстраторка
Вячеслав Кутовий – вебдизайнер
Анастасія Сімонова редакторка
Валерія Присяжнюк - редакторка спецпроєктів
Олена Сєрікова – редакторка спецпроєктів
Ганна Дерев'янко – журналістка
Лев Коротаєвський – фільмування та монтаж
Анастасія Соловйова, Олександр Козаченко та Володимир Герасимов – фотографи
Наталя Кобізська – дизайнерка
Ольга Волинчик – літературна редакторка
Дар'я Шульженко – менеджер спецпроєктів
Ірина Цибіна – верстальниця
Команда Visa та PBN Hill+Knowlton Strategies Ukraine
Денис Казван – старший директор, голова корпоративних комунікацій Visa, України, Грузії, країн СНД та Південно-Східної Європи
Олена Гавінська – директорка з корпоративних комунікацій Visa, України, Білорусі та Молдови
Ольга Пруднікова – старший керівник проектів, міжнародна агенція стратегічних комунікацій PBN Hill+Knowlton Strategies Ukraine
Команда Міністерства цифрової трансформації та Дія.Бізнес
Михайло Федоров – віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації
Валерія Іонан – заступниця міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції
Андрій Ремізов – керівник онлайн-складової національного проєкту з розвитку підприємництва Дія.Бізнес
Артем Платонов – керівник офлайн-складової національного
проєкту з розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»
Олександра Степаненко – операційна керівниця онлайн-порталу Дія.Бізнес
Марк Арсентьєв – заступник керівника офлайн-складової національного проєкту з розвитку підприємництва Дія.Бізнес
Килина Бішер – комунікаційна менеджерка
Анастасія Гуменюк – комунікаційна менеджерка
Олексій Мінаков – комунікаційний менеджер
Катерина Ганенко – комунікаційна менеджерка
Вікторія Хомутська – проєктна менеджерка
Надія Горабурдо – асистентка
Влад Типайло – дизайнер
Допомогли з інформацією для проєкту
Дія.Бізнес
YouControl
CES - Центр економічної стратегії
НБУ
Державна служба статистики України
ProZorro
Міністерство цифрової трансформації України
Фонд державного майна України
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Барсетка
Невелика шкіряна сумка, у яку кримінальні авторитети 90-х могли покласти як ключі, так і велику суму грошей або зброю.
З'явилися євро 
Банкноти та монети євро з'явилися в обігу в січні 2002 року: спершу в 17 країнах – членах Європейського Союзу, а згодом і в Україні. Це поєднало ринок України та Європи. 

До того часу євро три роки було в безготівковому обігу – ним розраховувались на європейських біржах, відкривали рахунки в банках і переказували там гроші. Сьогодні євро – друга за важливістю валюта у світі після долара США. 

Ввели монету номіналом 1 гривня
У березні 1997 року українці вперше побачили «золоту» монету номіналом в одну гривню. ЇЇ зробили з латуні, діаметром 26 мм. За 1 гривню тоді можна було купити, наприклад, дві хлібини. 

За 24 роки монету перевипускали 15 разів, а у 2018 році оновили її дизайн. Гривня стала меншою на 7 мм і змінила колір на сріблястий. Але гривня старого зразку досі є в обігу. Щоправда, сьогодні потрібно мінімум 15 монет, щоб купити навіть одну хлібину. 

Поява домену com.ua
1 грудня 1992 року ​​інтернет-фахівці Олег Волощук та Ігор Свиридов зареєстрували Національний домен .ua. – американець Джонатан Постел видав їм потрібний код. 


Перші сайти в Україні з'явились у 1994 році. Там був тільки текст різного розміру та кольору. Швидкість інтернету тоді була низькою – фото чи таблиця могли просто не відкритись на сайті. 

У 1995 році почали з'являтись адреси сайтів з кінцівкою .uа: .com.ua – комерційні компанії, .gov.ua – державні, .org.ua – неприбуткові. Також кожному регіону України стали давати свою адресу: сайти з Києва закінчуються на .kiev.ua чи .kv.ua, зі Льова – .lviv.ua. 

В Україні перша тисяча сайтів з кінцівкою .ua була лише у 2004 році. Далі їх кількість росла набагато швидше. Сьогодні їх уже 560 тис., 325 тис. сайтів закінчуються на .com.ua. 

22 березня 1993 року – Intel представив свій перший процесор Pentium
1989 рік, Москва, Російська академія наук. Вчений Володимир Пентковський працює над процесором «Ельбрус». Його запрошують до США, в компанію Intel, обмінятись досвідом. Володимир їде, але додому більше не повертається. 

За декілька місяців Intel офіційно заявляє: вони розробляють новий процесор. Його назвали на честь автора проєкту – Pentium. 

Процесор Intel Pentium почали продавати у 1993 році. Він став основою перших персональних комп'ютерів Socket. Він економив електроенергію, міг виконувати дві команди одночасно і зберігати інформацію до 1 МБ – це розмір одного сучасного фото на телефоні. 

3 вересня 1992 року Україна стала членом Міжнародного валютного фонду
Щоб стати членом МВФ,в Україні прийняли спеціальний закон. Він дозволяв тодішньому прем'єр-міністру Григорію П'ятаченко від імені уряду підписати статут Міжнародного валютного фонду. За три місяці у Вашингтоні Україна стала членом організації. 

Зазвичай МВФ дає гроші на реформи й економічний розвиток країн. Розмір допомоги залежить від внутрішніх резервів країни та рівня валового продукту. Так, у вересні 1992 року Україна могла взяти кредит до $380 млн, а в листопаді – уже $570 млн. Але перші гроші від МВФ Україна отримала за два роки членства – $763 млн у 1994 році. Вони допомогли нам уникнути дефолту.

Сьогодні Україна – друга після Аргентини серед позичальників МВФ. За 25 років нашій державі перерахували $34,5 млрд. Проте ми не виконали повністю всі умови, що вимагав МВФ. 

Наприклад, у 2014 році більшість траншу пішло одразу в державний бюджет – такого МВФ зазвичай не дозволяє. Проте Україні потрібно було закрити «дірку», що утворилася після уряду Януковича. 

29 жовтня 1991 року – створено Українську фондову біржу (УФБ)
Спочатку українську біржу хотіли створити з допомогою американців. Уряд США виділив гроші, обладнання та команду, яка до цього вже відкривала міжнародну біржу в Гонконгу. 

Але тодішні президент України Леонід Кравчук і прем'єр Вітольд Фокін не проявили інтересу до проєкту. Американці розірвали контракт.

18 червня 1991 року уряд прийняв закон «Про цінні папери і фондову біржу» та за три місяці зареєстрував державну фондову біржу. Вона мала стати неприбутковою організацією з 222 акціонерами – компаніями із продажу цінних паперів. 

Перші торги на біржі провели 6 лютого 1992 року. Тоді цінні папери продавали 23 компанії – «Перкомбанк», «Градобанк», акціонерне товариство «Пермавіа» та інші. За рік роботи на біржі продали 68 цінних паперів на суму 33,560 млн купоно-карбованців (номінал грошових купюр, що ходив на території України в 1992–1994 роках. – Прим. ред..

2020 рік УФБ закрила з мінусом у 1,3 млн грн. У 2019 році ця цифра була ще більшою – 7,7 млн грн. Тому у квітні 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку забрала в біржі ліцензію. 

20 березня 1991 року – створений Національний банк України 
Великі вентилятори, крижані шахти для зберігання золота та дорогоцінного каміння. Просторі приміщення з ліпниною та фасади з фантастичними істотами з-під руки італійського скульптора Еліо Саля. 

Цей будинок звели в 1902 році на вулиці Інститутській у Києві – за прикладом банків Берліна та Парижа – спеціально під Державний банк України. А 20 березня 1991 року він перейшов у володіння Національного банку. 

Сьогодні це архітектурний пам'ятник столиці. Там працює майже тисяча людей. В НБУ реєструють українські банки, проводять розрахунки в міжнародних відносинах, контролюють гривню та рівень інфляції, розробляють нові купюри та монети. 

Так 20 серпня 2021 року випустили серію пам'ятних купюр номіналом у 500 грн до 30-річчя незалежності України. 

Проголошення незалежності України
Дев'яносто три слова на одному аркуші зошита у лінійку змінили майбутнє України – це був Акт проголошення її незалежності. «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, проголошено українську державу», – так він починався. 

Автор документу – Народний депутат України Левко Лук'яненко. Він старався писати дуже коротко, щоб уникнути суперечок між депутатами під час голосування. 

24 серпня 1991 року у Верховній Раді оголосили екстрений збір – мали читати Акт проголошення незалежності. 392 депутати сказали «за», 4 були проти. Але рішення ще повинен був підтвердити народ. Всеукраїнський референдум призначили на 1 грудня. Українці майже одностайно вибрали незалежність.

30 років ми святкуємо День Незалежності України саме 24 серпня – згадуємо день, коли на папері вперше проголосили створення нашої країни. 

Михайло Вейсберг, співвласник і директор компанії «Корпоративні медіа. Вейсберг і партнери»
90-і були щасливими та дуже креативними роками. Раптом нам дозволили все: видавати журнали, продавати армійські КамАЗи, консультувати, проводити міжнародні виставки. А вигравав той, хто швидко приймав рішення та діяв. Зараз мені дивно чути, що 90-і хтось називає «лихими» – це більше російський вплив. Упевнений, що більшість підприємців тих років згадують їх із задоволенням.

Проте важливо було одразу сказати: «Ми не матимемо справу з бандитами та з комсомольцями». Ці дві групи заробляли швидше і більше. Але я відчував, що кінець їхньої історії буде поганим. 

А в іншому справи були прекрасні. Якщо в 1990–1992 роках тираж журналу «Галицькі контракти» був 14–15 тис., у 1993–1995 роках – 25 тис., то вже в 1996 році – 84 тис. Думаю, що ми вгадали з форматом. Це були новини ринків, історії успіху, а також багато довідкової та методичної інформації. Адже в ті роки ніхто нічого не вмів і не знав. При цьому число самих людей, які втягувалися в підприємництво, зростало стрімко. Вони шукали інформацію і потребували свого кола спілкування та розмови ринковою мовою. Ми так і спілкувалися з ними, але не мудрували, намагалися бути зрозумілішими та простішими. До речі, «Галицькі контракти» виходили тільки українською мовою. Російська копія з'явилася трохи пізніше.

Сьогодні існують чотири групи платників єдиного податку.
Найпопулярніша – третя група із 5%-ю ставкою податку від доходу. Вона доступна для ФОП і юридичних осіб. Кількість найманих працівників необмежена, можна вибирати будь-який вид діяльності, окрім заборонених.
Світлана Чірва, регіональна менеджерка Visa в Україні, Білорусі та Молдові
Упродовж усіх років незалежності України Visa привносила інновації та нові платіжні технології, сприяла появі нової цифрової інфраструктури та розвитку сучасної безготівкової економіки країни. У фокусі нашої компанії завжди була і залишається підтримка бізнесу та підприємців. Багато чого ми вже зробили: від бізнес-карток до безконтактної оплати, від електронної комерції до технології, що перетворює смартфон на POS-термінал. Важливо згадати і нашу співпрацю з «Дiя.Бiзнес», і підтримку консультаційних центрів для підприємців у Харкові й Одесі. Ми раді підтримати цей інтерактивний медіапроєкт з MC.today, який дозволить подивитись на 30 років становлення підприємництва через цікаві факти, ключові події та особисті спогади підприємців.
З 1 вересня 1994 року – ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 100 крб.
Антошка
В Одесі відкрили перший в Україні супермаркет дитячих товарів. В одному місці продавали все: від дитячого харчування до меблів. Зараз в мережі 43 магазини.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
ПУМБ 
Для клієнтів відкрились у квітні 1992 року в Донецьку. У 2014 році головний офіс перенесли в Київ через війну. Зараз у мережі 172 відділення. У 2020 році ПУМБ посів перше місце в номінації «Опора малого та середнього бізнесу» рейтингу «Фінансовий Оскар» за версією журналу «Бізнес». 92% акцій належить ТОВ «СКМ Фінанс» олігарха Ріната Ахметова.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
Аптека АНЦ
У Запоріжжі відкрили першу аптеку під назвою Аптека низьких цін. В 2017-му назву змінили на Аптека АНЦ. Зараз до мережі входять 950 філіалів у 138 містах України, там продають 22 тис. товарів для здоров'я і краси.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
Перший рік економічного зростання
2000-й – перший рік сталого економічного зростання в Україні. З осені 1999 року збільшилось виробництво товарів, поступово набирають обертів торгівля та сільське господарство. ВВП в порівнянні з 1999 роком виріс на 6%. За рік виготовили товарів на 144,4 млрд грн – це на 12,9% більше, ніж у 1999 році. Середній курс долара був 5,2 грн, а дохід однієї людини – 141 грн на місяць, у порівнянні з попереднім роком – на 41 грн більше. 

До 1998 року частка малих підприємств була 11,3%
За п'ять років вона зросла до 15,5%.
99 495 підприємців зареєстрували за 1998 рік
70% з них працюють дотепер. За даними аналiтичної cистеми YouControl.
Закон про спрощену систему оподаткування
3 липня 1998 року прийняли Закон України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Але реєстрація запрацювала тільки за рік. 
Фінансова криза
Світова криза почалась із кризи у країнах Південно-Східної Азії ще в 1997-му. В Україні вона була теж доволі відчутною.

У 1997 році курс долара дорівнював 1,86 грн, в 1998-му – уже 2,45 грн, а в 1999-му – 4,13 грн. За рік він злетів на 68,7%. Зовнішній борг України за рік виріс до 40% ВВП. Різні підприємства втратили від 10% до 28% доходу. 

В 1998 році в Україні було понад 1 мільйон зареєстрованих безробітних. Уже за рік їхня кількість збільшилась ще на 200 тисяч.

Київстар
В Україні з'явився новий мобільний оператор, який першим надав услугу передачі SMS. Зараз це найбільший у країні оператор з 26 млн абонентів і 1 млн користувачів домашнього інтернету.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
Сiльпо
У Києві за рік відкрили п'ять продуктових крамниць. Зараз у мережі 272 супермаркети, чотири з яких – делікатес-маркети Le Silpo, вона входить до Fozzy Group. У 2019 році мережа перемогла в загальнонаціональному конкурсі Retail Awards «Вибір споживача» в номінації «Мережа супермаркетів України». Дохід у 2020 році – 64,4 млрд грн.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
100 тис. купоно-карбованців можна було поміняти на 1 грн. Ціни теж рахували за таким курсом.
Моршинська
У Моршині Львівської області почали розливати на продаж мінеральну воду. За даними дослідження ACNielsen Ukraine, у 2013 році продукція бренду займала 28,5% ринку мінеральних вод. Зараз бренд належить групі компаній IDS Borjomi Ukraine.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
Мівіна
У Харкові компанія в’єтнамця Фам Нят Вионга «Техноком» почала виробляти вермішель швидкого приготування. Згодом в асортименті з'явились приправи та пюре швидкого приготування. У лютому 2010 року «Техноком» увійшов до складу групи компаній Nestlé – власнику виплатили $150 млн.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
Як з'явився перший сайт 
Віктор Форсюк, програміст, адміністратор інтернет-сервісів 

На початку 90-х я працював у компанії ISP Global Ukraine, ми займались інтернет-провайдингом. Перші сайти почали з'являтись у 1994 році. Їх ставало все більше, і потрібно було об'єднати всі в якийсь каталог. Так виник наш проєкт – weblist.gu.net. Ми збирали сторінки за напрямами: мистецтво, освіта, туризм, ділова й фінансова інформація тощо. 

Розробляв і вів проєкт я сам. Створювати сайт у 90-х було простіше. Не потрібно було знати мову програмування JavaScript, враховувати ключові слова для просування, робити сайт зручним для екранів мобільних телефонів. 

Перші сайти були дуже мінімалістичними – лише текст. Згодом із графічною частиною мені допомагав мій колега Євген Зубрицький. Швидкості інтернету тоді були на багато порядків меншими від сучасних. Тому й обсяг тексту і графіки був невеликим, щоб сайт завантажувався не надто повільно. 

Просто Ради.О
Студенти-музиканти відкрили в Одесі радіостанцію на частоті 105,3 МГц. Вона швидко стала популярною серед молоді і студентів завдяки прогресивній музиці. За рік Просто Ради.О вже звучало в Києві. Радіостанція шість разів отримувала всеукраїнську премію «Золоте перо», що з 1999 року обирає найкращих журналістів.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
Перший дзвінок з мобільного зробили 16 червня 1993 року
Перший дзвінок з мобільного телефона зробив президент України Леонід Кравчук. Він 40 секунд спілкувався з послом України в Німеччині.
SoftServe
Два аспіранти Львівської політехніки Тарас Кицмей і Ярослав Любінець заснували ІТ-компанію. Сьогодні в 40 офісах компанії у 12 країнах працюють понад 10 тис. осіб. В Україні SoftServe– друга за кількістю співробітників серед ІТ-компаній.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
ПриватБанк
У Дніпрі група підприємців, зокрема Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, створюють приватний банк. Він починався з офісу та кількох комп'ютерів, зараз у банку 18 млн активних клієнтів, 1510 відділень і 7380 банкоматів. У 2017-му він був націоналізований.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
Бліц-Інформ
У Києві створили поліграфічне підприємство, де пізніше почали видавали журнали «Бізнес», «Наталі», газету «Бухгалтерія» та видання «Бізнес. Прайс-листи». Зараз компанія банкрут.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
Введення купонів
О 23:00 12 листопада 1992 року в Україні зняли з обігу рубль. Єдиним засобом розрахунку став український карбованець – у паперовому вигляді це був купон Національного банку України.
1991 рік – у Києві компанія «Технософт» під'єднала до інтернету перших користувачів 
У 1991 році в Києві Юрій Янковський з колегами з компанії «Технософт» почали під'єднувати перших користувачів до інтернету. Доступ коштував $666, або 20 тис. рублів на рік – це вартість двох машини у ті часи. Комп'ютери та модем коштували приблизно $3 тис. Дозволити собі нову послугу могли лише великі підприємства чи дослідницькі інститути. 

Швидкість була замала, щоб, наприклад, надіслати зображення. Але, пригадує Юрій, можна було читати новини й обговорювати технології на світових електронних форумах чи конференціях. 

За рік компанія «Технософт» під'єднала 50 абонентів. Українські компанії розміщували в інтернеті оголошення про свій товар і листувались з іноземними клієнтами. Один електронний лист «долітав» за 15 хвилин.


ICTV
Вперше вийшла в ефір телепрограма «Факти». У 2005-му на каналі створили перше у країні суспільно-політичне шоу «Свобода слова». З 2009 року входить у медіагрупу StarLightMedia. З 2017 року частка телеканалу – 8,92%.

Які ще 89 українських брендів виникли в 90-х? Читайте в нашій статті.
52 935 підприємців зареєстрували за 1994 рiк
86% з них працюють дотепер. За даними аналiтичної cистеми YouControl.
26 серпня 1991 року зареєстрували перше підприємництво незалежної України
Жінка із села Барашівка Житомирської області відкрила роздрібний магазин.

Насправді, ще до проголошення незалежності в Україні було 2 652 підприємці – і 95% з них працюють дотепер! «Таку можливість давав Закон УРСР "Про підприємництво", який прийняли 7 лютого 1991 року. Бізнесменів тоді реєстрували депутати міських і районних рад», – коментує Данило Глоба, заступник директора з правових питань компанії YouControl.

Після 24 серпня 1991-го та до кінця року бізнес оформили 378 осіб. Найчастіше вибирали напрям торгівлі та ремонту, але один чоловік з Харкова вже тоді створив бізнес на вебпорталах. У наступному, 1995 році у країні було вже 17 811 підприємців.

Пройдіть тест і визначте, чи змогли б ви стати пiдприємцем у 90-х.
82 159 підприємців зареєструвал за 1995 рiк.
81% з них працюють до сих пір. За данними аналiтично cистеми YouControl
Усього було виготовлено 995 млн штук карбованців

О 23:00 12 листопада 1992 року в Україні зняли з обігу рубль. Єдиним засобом розрахунку став український карбованець – у паперовому вигляді це був купон Національного банку України.

З 1994-го по 1996 роки на Фабриці банкнотного паперу НБУ надрукували 995 млн банкнот купоно-карбованців. Найбільше було номіналом 10 тис. – 170 млн штук. Наприкінці 1993 року цієї купюри б не вистачило, щоб купити десяток яєць – ціни на них виросли до 33 тис. крб. В обігу карбованці були до 16 вересня 1996 року – на зміну їм прийшла національна валюта гривня.

Почали розміщувати облігації внутрішньої державної ощадної позики 
У червні 1997 року українці вже могли купити державні облігації й облігації внутрішньої державної позики. Цінні папери – фактично розписка від держави про те, що вона бере у людини в борг певну суму та гарантує виплату з відсотками. Вони є ще одним каналом наповнення бюджету. Строк погашення облігацій – 6, 12, 24 місяці, а зараз – до 5 років. 

Перший випуск облігацій склав 1 млн цінних паперів, одна облігація коштувала 50 грн.

Заборонені бартерні операції між приватними та державними підприємствами
У 1999 році заборонили бартер між приватними та державними підприємствами. Раніше керівник державного заводу міг без будь-якого контролю обміняти гроші з каси на товари чи послуги або готовий продукт – на сировину, наприклад, хліб на муку. 

У 2000 році більше підприємств почали оплачувати рахунки грошима. Наприкінці 90-х лише 10% держкомпаній оплачували електроенергію готівкою. За рік цифра зросла до 80%.

1 січня 1999 року в Україні ввели спрощену систему оподаткування і звітності. 
Підприємцям дозволили сплачувати фіксовану суму або відсоток від прибутку. Виходило від 20 до 200 грн податків на місяць. Але у спрощеній системі є обмеження за кількістю найманих працівників і видами діяльності: «спрощенці» не можуть вибрати азартні ігри, брокерську діяльність, послуги аудиту, продаж алкоголю тощо.

За рік зареєстрували 110 тис. підприємців – це на 10,7 тис. більше, ніж було у 1998 році. Податкова система для «спрощенців» трансформувалася і дожила до наших днів.

Останніми трьома роками в Україні активніше відкривають бізнес жінки – з 2017 по 2020 роки вони зареєстрували на 48,6 тис. ФОП більше, ніж чоловіки. Загалом сьогодні в Україні працюють 2,2 млн ФОП.

Пройдіть тест і визначте, чи змогли б ви стати пiдприємцем у 90-х.
«Укртелеком» отримав перший в Україні закордонний канал величезної на той час пропускної здатності – 2 Мбіт/с
У 1997 році «Укртелеком» відкрив перший інтернет-вузол у Києві. Він був підключений за волоконно-оптичною лінією зв'язку до вузла компанії UUNET у Лондоні на швидкості 2 Мбіт/с. Раніше люди з одного під'їзду багатоповерхівки могли виходити в інтернет через вузол у Москві, а з іншого – через Швейцарію. Інформація передавалась у 10 разів повільніше. 

Лише після 2000 року вузли «Укртелекому» з'явилися в усіх великих містах. Тоді українців почали масово під'єднувати до інтернету через домашні телефони за допомогою dial-up.

Пройдіть тест і визначте, чи змогли б ви стати пiдприємцем у 90-х.
З'явився перший сайт 
Віктор Форсюк, програміст, адміністратор інтернет-сервісів: 

«На початку 90-х я працював у компанії ISP Global Ukraine, ми займались інтернет-провайдингом. Перші сайти почали з'являтись у 1994 році. Їх ставало все більше, і потрібно було об'єднати всі в якийсь каталог. Так виник наш проєкт – weblist.gu.net. Ми збирали сторінки за напрямами: мистецтво, освіта, туризм, ділова й фінансова інформація тощо. 

Розробляв і вів проєкт я сам. Створювати сайт у 90-х було простіше. Не потрібно було знати мову програмування JavaScript, враховувати ключові слова для просування, робити сайт зручним для екранів мобільних телефонів. 

Перші сайти були дуже мінімалістични»

Перша програма з Міжнародним валютним фондом. Більш жорстка грошова політика призводить до приборкання інфляції
У 1993 році Україна була «рекордсменом» за рівнем інфляції серед країн, де немає війни. Ціни зросли більш як на 10 000% за рік. Закривались виробництва і зменшувалась кількість товарів, тому уряд ввів обмеження на експорт. Нацбанк почав видавати кредити та субсидії банкам, аграріям. Наприкінці року заборгованість перед урядом за кредитами дорівнювала 13,8 трлн крб – це у 8 разів більше, ніж у 1992 році. Курс долару зріс у півтора раза, до 1200 крб.

Подолати гіперінфляцію допомогли реформи і гроші від Міжнародного валютного фонду. У 1994–1995 роках Україна отримала $763,1 млн позики. З 1995-го по 1998 роки МВФ надав Україні кредитів ще на $1935 млн. Гроші спрямували передусім на підтримку курсу гривні і платіжного балансу країни.

Гіперінфляція. На початку 1993 року буханка хліба коштувала приблизно 33 карбованці, а наприкінці – уже 2 тис. 
Iнфляція у 1993 році зросла з 210% до 10 256%. Причин було багато: знецінилась національна валюта, підприємства виробляли менше продукції на продаж і сплачували менше податків, розрослась тіньова економіка, люди залишались без роботи. Через інфляцію Кабінет міністрів України та Національний банк час від часу заокруглювали роздрібні ціни, тарифи на товари, роботи, послуги тощо. У січні 1994 року розрахунки округлили до сум, кратних 10 крб, а у вересні того самого року – кратних 100 крб. Так, хліб на початку року коштував приблизно 33 крб, а наприкінці – уже 2 тис. 

Із жовтня стали недійсними купони номіналом від 1 до 50 крб, а за рік, у вересні 1995 року, вилучили купони по 500 крб.

Пройдіть тест і визначте, чи змогли б ви стати пiдприємцем у 90-х.
В Україні з’являється McDonald’s 
Перший ресторан McDonald’s з'явився в Києві на станції метро «Лук'янівська» 24 травня 1997 року. На відкриття прийшли 13 тис. осіб. 

Сьогодні у 21 місті і трьох селах України працюють 102 ресторани McDonald’s. Заклад біля Центрального залізничного вокзалу в Києві входить у десятку найпопулярніших у світі. 

Щодня в українських закладах мережі з'їдають приблизно 17 тис. кг картоплі фрі – це 160 тис. порцій. Найчастіше гості купують «Біг Мак», «Дабл Чізбургер», «Чізбургер» і картоплю фрі.

Поява гривні
2 вересня 1996 року офіційно ввели національну валюту гривню. Напередодні цієї події Фабрика банкнотного паперу НБУ надрукувала 1 млрд купюр по 1, 2, 10 та 20 гривень.

Завдяки реформі вдалося знизити рівень інфляції. Якщо у 1995 році ціни на продукти зросли у 2,8 раза, то в 1996-му – у 1,4, а в 1997-му – лише на 10,1%. Гривня додала стабільності курсу іноземних валют – увесь рік один долар був на рівні 1,76 грн.
Почалася реформа аграрного сектора. Колишні колгоспні землі були розпайовані між селянами
У 1996 році колгоспні землі розпаювали та віддали українцям. До 2001 року отримали пай 6,48 млн селян, 5,6 млн з них віддали ділянки в оренду. Загалом роздали 26,5 млн га посівних земель. За даними Держстату, у 1996 році в Україні було 30 млн га територій для посіву сільськогосподарських культур.


Закон про рекламу
Прийняли закон «Про рекламу», що почав контролювати рекламний ринок в Україні. Раніше кожен просував свій товар як хотів, відтепер ввели штрафи. 

Наприклад, заборонили рекламувати цигарки та алкоголь біля шкіл і садочків, публікувати рекламу таких товарів на перших та останніх сторінках газет і журналів. У разі порушення компанія та рекламна агенція платить штраф – він дорівнює вартості розповсюдження такої реклами, помноженої на п'ять. 70% суми штрафу йде до державного бюджету, а 30% – місцевому комітету прав споживачів, що контролює такі правила.

Поява фондової біржі ПФТС
У 1996 році зареєстрували асоціацію компаній «Фондова біржа "Перша фондова торгова система" (ПФТС)». За рік вона отримала ліцензію на роботу від Державної комісії з цінних паперів. 

До кінця 1997 року на біржі продали цінних паперів на 354,91 млн грн. На той момент кількість компаній і банків у її складі уже становила 193 установи. Серед них були Фонд державного майна України, який продав перші пакети акцій державних компаній у межах приватизації, а також ВАТ «IНТЕРПАЙП НТЗ», «Центренерго», ВАТ «Дніпрошина» та інші. До речі, «Дніпрошину» вважали одним з найпривабливіших підприємств, акціями яких торгували на ПФТС у 1997 році.

Зараз ПФТС – один з найбільших організаторів торгів цінними паперами в Україні.
1 січня 1999 року в Україні ввели спрощену систему оподаткування і звітності
Підприємцям дозволили сплачувати фіксовану суму або відсоток від прибутку. Виходило від 20 до 200 грн податків на місяць. Але у спрощеній системі є обмеження за кількістю найманих працівників і видами діяльності: «спрощенці» не можуть вибрати азартні ігри, брокерську діяльність, послуги аудиту, продаж алкоголю тощо. 

За рік зареєстрували 110 тис. підприємців – це на 10,7 тис. більше, ніж було у 1998 році. Податкова система для «спрощенців» трансформувалася і дожила до наших днів.

Сьогодні існують чотири групи платників єдиного податку. Найпопулярніша – третя група із 5%-ю ставкою податку від доходу. Вона доступна для ФОП і юридичних осіб. Кількість найманих працівників необмежена, можна вибирати будь-який вид діяльності, окрім заборонених.

Останніми трьома роками в Україні активніше відкривають бізнес жінки – з 2017 по 2020 роки вони зареєстрували на 48,6 тис. ФОП більше, ніж чоловіки. Загалом сьогодні в Україні працюють 2,2 млн ФОП.

26 серпня 1991 року зареєстрували перше підприємництво незалежної України. 
Жінка із села Барашівка Житомирської області відкрила роздрібний магазин.

Насправді, ще до проголошення незалежності в Україні було 2 652 підприємці – і 95% з них працюють дотепер! «Таку можливість давав Закон УРСР "Про підприємництво", який прийняли 7 лютого 1991 року. Бізнесменів тоді реєстрували депутати міських і районних рад», – коментує Данило Глоба, заступник директора з правових питань компанії YouControl.

Після 24 серпня 1991-го та до кінця року бізнес оформили 378 осіб. Найчастіше вибирали напрям торгівлі та ремонту, але один чоловік з Харкова вже тоді створив бізнес на вебпорталах. У наступному, 1995 році у країні було вже 17 811 підприємців.

Початок приватизації в Україні (закон «Про приватизацію державного житлового фонду») 
У 1992 році в Україні ухвалили закон «Про приватизацію державного житлового фонду». Завдяки йому мешканці гуртожитків могли продавати й обмінювати свої квартири. Рієлтори скуповували таку нерухомість у власників і перепродавали як одну велику квартиру. 

З 1993-го по 1999 рік приватизували майже 4,5 млн квартир. Найдорожчими були квартири в Києві, далі йшли Ялта й Одеса. Вартість однокімнатної квартири у столиці на початку 90-х складала від $7 тис. на околиці та від $9 тис. ближче до центру.

Колишні комуналки ремонтували та перетворювали на бізнес-центри. Перший такий центр – «Артем» по однойменній вулиці в Києві. 


Диcкета 
Гнучкий диск у пластиковому футлярі об'ємом до 2,8 мегабайта – це як сучасна фотографія на смартфоні. Підприємець Олександр Ольшанський на початку 90-х продавав дискети по 50 рублів.
Каталоги з товарами поштою
Одяг, книги й інші товари можна було придбати за каталогами, що розсилали поштою. Серед найпопулярніших – Otto, Neckermann, Quelle та інші.
«Денді»
Iгрові приставки, що спершу підключали до лампових телевізорів, клон консолі Nintendo Entertainment System. Вони були доступними для обмеженого кола, адже ліцензійні картриджі з іграми майже неможливо було дістати в Україні 90-х.
Аудит
Перевірка бухгалтерської та іншої документації. Став популярним з 1993 року, коли закрили ревізійні відділи при державних установах і міністерствах. Колишні ревізори відкрили приватні практики.