за підтримки
та
Кинути гроші на «Приват24», купити товар на «Розетці», забрати посилку на «Новій пошті», заплатити за продукти карткою. Сучасним українцям складно уявити життя без цих можливостей. Ще складніше повірити в те, що з'явилися вони не так давно – у 2000-х. Слово «цифровізація» тоді мало хто знав, але підприємці-візіонери день за днем робили життя українців простішим і приємнішим.
Ми продовжуємо спільний медіапроєкт MC.today за підтримки Visa та Дія.Бізнес,, присвячений історії українського підприємництва протягом 30 років незалежності.

Раніше ми випустили частину про бізнес 90-х. Зараз пропонуємо переглянути інтерактивну карту розвитку бізнесу у 2000-них з його ключовими підприємцями, подіями, архетипами і брендами. Гортайте, взаємодійте, натискайте на портрети й іконки, дивіться відеоінтерв'ю і надихайтеся. Незабаром ми випустимо заключну частину проєкту – вона охопить 2010-ті роки.

Послуги, продукти
Технології
Архетипи
Бренди
Статистика
Герої
Події
Команда MC.today
Віра Черниш – СЕО і керівна редакторка
Лариса Кузора– шеф-редакторка спецпроєктів
Уляна Медуха – операційна директорка
Юлія Горошко – креативна директорка спецпроєктів
Євгенія Козловська - креативна редакторка спецпроєктів
Руслана Андрєєва – продюсерка спецпроєктів
Катерина Цібере – ілюстраторка
Вячеслав Кутовий – вебдизайнер
Анастасія Сімонова редакторка
Валерія Присяжнюк - редакторка спецпроєктів
Олена Сєрікова – редакторка спецпроєктів
Ганна Дерев'янко – журналістка
Лев Коротаєвський – фільмування та монтаж
Анастасія Соловйова, Олександр Козаченко та Володимир Герасимов – фотографи
Наталя Кобізська – дизайнерка
Ольга Волинчик – літературна редакторка
Дар'я Шульженко – менеджер спецпроєктів
Ірина Цибіна – верстальниця
Команда Visa та PBN Hill+Knowlton Strategies Ukraine
Денис Казван – старший директор, голова корпоративних комунікацій Visa, України, Грузії, країн СНД та Південно-Східної Європи
Олена Гавінська – директорка з корпоративних комунікацій Visa, України, Білорусі та Молдови
Ольга Пруднікова – старший керівник проектів, міжнародна агенція стратегічних комунікацій PBN Hill+Knowlton Strategies Ukraine
Команда Міністерства цифрової трансформації та «Дія.Бізнес»
Михайло Федоров – віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації
Валерія Іонан – заступниця міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції
Андрій Ремізов – керівник онлайн-складової національного проєкту з розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»
Артем Платонов – керівник офлайн-складової національного
проєкту з розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»
Олександра Степаненко – операційна керівниця онлайн-порталу «Дія.Бізнес»
Марк Арсентьєв – заступник керівника офлайн-складової національного проєкту з розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»
Килина Бішер – комунікаційна менеджерка
Анастасія Гуменюк – комунікаційна менеджерка
Олексій Мінаков – комунікаційний менеджер
Катерина Ганенко – комунікаційна менеджерка
Вікторія Хомутська – проєктна менеджерка
Надія Горабурдо – асистентка
Влад Типайло – дизайнер
Допомогли з інформацією для проєкту
«Дія.Бізнес»
YouControl
CES - Центр економічної стратегії
НБУ
Державна служба статистики України
ProZorro
Міністерство цифрової трансформації України
Фонд державного майна України
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Барсетка
Невелика шкіряна сумка, у яку кримінальні авторитети 90-х могли покласти як ключі, так і велику суму грошей або зброю.
Владислав Чечоткін, співзасновник і керуючий найбільшої торговельної онлайн-площадки України Rozetka
Уже з 1996-го я продавав комп'ютери й іншу офісну техніку. Декілька років поспіль пропонував керівнику відкрити інтернет-магазин, але чув тільки: «Хлопчик, не заважай працювати».

У 2005-му ми з дружиною Ірою його все ж таки відкрили. Тоді всі експерти в один голос казали: «У вас нічого не вийде». Ніхто не вірив, що можна продавати техніку онлайн – як же перевірити її роботу? 

У 2008-му Rozetka стала лідером у сфері онлайн-продажів в Україні. Того року всі підприємці були впевнені, що далі буде тільки краще – гроші лились рікою. Ми взяли кредит $2,5 млн під 17% річних і купили офіс у Києві. У команді тоді було вже 100 людей. Аж раптом через кризу дохід Rozetka впав на 37%. У нас кредит у доларах, маленька дитина на руках і повна невідомість попереду.

Зараз, коли я пригадую ці проблеми, вони не здаються такими страшними. Кредит ми виплатили достроково у 2011 році, жодного разу не відтерміновуючи платіж. 

Сьогодні на Rozetka продаються 11 млн товарів у понад 4,5 тис. категоріях. В офлайн-мережі компанії 172 точки видачі у 42 містах України. Серед них – відділення в рамках франшизи та магазини з примірочними й великим асортиментом товарів, які можна купити на місці. 

Володимир Поперешнюк, співзасновник компанії «Нова пошта» 
На початку нашого бізнесу ми факсом розсилали компаніям комерційні пропозиції на наші послуги. Але часто чули: «Я не знаю, що таке "Нова пошта", тому не збираюся витрачати папір з факсу на вашу пропозицію». Але ми не зупинялись і продовжували представляти себе нашим майбутнім клієнтам телефоном або факсом.

Одного разу ми із Вячеславом Климовим допомагали нашим кур’єрам з доставляннями Києвом. Нашим завданням було забрати посилки за довіреностями від наших клієнтів. Аж раптом на мобільний телефон хтось дзвонить: «Ви загубили папери». Виявилось, накладні та довіреності здуло з панелі автомобіля. Документи нам повернув клієнт, що було майже дивом, бо про нас мало хто знав. Потім сміялися: як ми, власники, можемо вчити людей, якщо самі не здатні утримати довіреності в машині.

У 2000-х в Україні та бізнесі була особлива атмосфера: розвивались приватні підприємства, зростала економіка. Ми з нашим бізнесом відчували себе на рівні з колонізаторами, які захоплюють Штати. Усе через те, що ми робили щось нове, щось своє.  

У 2008 році ми почали масштабуватися – відкривали поштові відділення, які кардинально відрізнялись від відділень інших компаній: чисті, зручні. Це допомогло обігнати конкурентів, яких на той час вистачало. 

Сьогодні «Новою поштою» щодня відправляють мільйон посилок, і кожна має свій графік доставлення. Ми постійно прискорюємось і намагаємось не тримати посилки довго у стані покою. Ще в січні середній час доставляння по Україні складав 35 годин, а зараз – 25. Я називаю це «методом гарячої картоплі», коли посилка не повинна ніде залежуватись. 
В Україні приймають закон про цифровий підпис та електронний документообіг (ЕДО)
2003 року в Україні починають працювати цифрові підписи й електронний документообіг. Електронні документи, які підписали цифровим підписом, почали дорівнюватись до паперових. Це дозволило оформлювати договори з партнерами та надсилати податкові звіти через інтернет. 

Нова система здавалася зручною, але на практиці все було складніше. Отримати електронний підпис можна було лише в державних установах. Потрібно було йти туди особисто, приносити із собою флешку і платити за оформлення підпису. Звітність електронною поштою приймало не кожне відділення податкової – у деяких містечках не було необхідного обладнання.

Але згодом в Україні відкрили приватні центри, де підпис можна було отримати швидше. Поступово в податковій зникли нескінченні черги бухгалтерів зі стосами паперів у руках. Українці звикли користуватись сервісами для подання звітності в електронному вигляді. Першою такою програмою була «БЕСТ-ЗВІТ».   

«На початку 2000-х потрібно було бути божевільними, щоб повірити, що на зміну мокрим печаткам і підписам прийдуть електронні. І ось ми були тими, хто створив перший центр сертифікації ключів», – розповідає Олеся Білоусова, СЕО компанії Linkos Group. Компанія разом з податковою привчала бізнес працювати з електронними документами, боролись із недовірою директорів і менеджерів. Бухгалтери були першими, хто освоїв ЕДО, каже Олеся.

Зараз цифровий підпис можна отримати безкоштовно за лічені секунди. Наприклад, через застосунок Privat24 або на сайті будь-якого акредитованого центру. Там же можна формувати електронні документи, надсилати їх поштою та одразу бачити, прийняли їх чи ні.
Економіка країни почала зростати
У 2010 році світова економіка почала «одужувати». Швидше за усіх відновилися та повернулись до партнерства Китай та країни Азії.

У світі на 83,9% збільшився попит на залізну руду та нафту, тому ціни на них зросли: за вісім місяців вартість української руди збільшилась майже у півтора раза – з $550 до $740 за тонну. 

Позитивна ситуація була в машинобудівництві і промисловості. Також почали добре продаватись харчові продукти – на 30,6% більше від попереднього року, тож почало відновлюватися сільське господарство. Це дозволило Україні експортувати по 2,5 млн тонн соняшникової олії та ячменю за рік. 

Відновлення зовнішньої торгівлі поступово оживило економіку країни. У 2010 році Україна продала за кордон товарів на $51,4 млрд. Це у 2,2 рази більше, ніж у 2003-му. Але доходи населення росли повільно, бо через підвищення цін у світі інфляція в Україні не зупинялась і трималась на рівні 9,1%. Загалом доходи українців за десять років зросли майже вдвічі – з 57,9 млрд грн до 110,1 млрд грн.

Visa випустила мільярдну картку
У 2001 році Visa випустила мільярдну картку у світі. У той самий час компанія ввела принцип «нульової відповідальності клієнтів за дії шахраїв».

565 млрд грн. До такої суми виріс ВВП України у 2006 році
Це на 7,6% більше, ніж було попереднього року
У 2008 році Україна отримує найбільшу позику від Міжнародного валютного фонду – $16,4 млрд
У 2010 році в Україні зареєстрували 247,8 тис. підприємців

За даними аналітичної системи YouControl.
Офіційний курс долара США у 2010 році – 7,94 грн
Після стрибка у 2008 році він стабілізувався.
У 2010 році Україна посіла 142-е місце в рейтингу Doing Bussines
Це міжнародний стандарт, який оцінює легкість ведення бізнесу та рівень тиску на підприємців.
На кінець 2010 року в Україні 36,6 млн людей користувались інтернетом.
Протягом 2008–2010 років Національний банк України ліквідував 24 неплатоспроможні банки.
Вкладники отримали від фонду гарантування вкладів 3,61 млрд грн.
З'явився Податковий кодекс
22 листопада 2010 року на Майдані Незалежності в Києві лив дощ, на вулиці було по-осінньому холодно. Декілька тисяч підприємців стояли із плакатами «Руки геть від наших грошей», «Кодексу – ні». Перед поліційним кордоном виставили манекени у спідній білизні з написом «Жертва пенсійного рекету». У Києві почався «податковий Майдан». Мітинги тривали до 3 грудня, допоки суд не заборонив проводити масові заходи. 

Новий Податковий кодекс повністю змінив систему оподаткування у країні. Його почали обговорювати на початку 2010 року, а остаточно прийняли 4 грудня.

Завдяки протестам у Податковому кодексі залишили спрощену систему оподаткування, але її допрацювали. Замість фіксованої ставки підприємці почали платити 3–5% з прибутку – залежно від групи єдиного податку. Зменшилася ставка для юридичних осіб на єдиному податку. 

Ввели виплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) – він об’єднав чотири системи оподаткування, які були раніше: відрахування в Пенсійний фонд, для страхування від безробіття, від втрати працездатності та від нещасних випадків. 

До цієї реформи виплати ЄСВ були необов'язковими, але без них підприємцям не враховували пенсійний стаж. Цей податок було важко платити самозайнятим особам, пенсіонерам, сумісникам і підприємцям, які займалися сезонним бізнесом. Тож підприємства з непостійним прибутком закрилися і люди були вимушені шукати роботу. Згодом пенсіонерам і робітникам-сумісникам ЄСВ скасували.


Україна посіла 95-е місце зі 143 за Міжнародним індексом щастя.
Індекс запропонував британський аналітичний центр NEF у 2006 році – він оцінює рівень добробуту нації.
В Україні зареєстрували 55,32 тис. користувачів стільникового зв’язку